ЛІТО. ЖАРА. КАНІКУЛИ...

Так, час тотального відпочинку й оздоровлення підростаючого покоління у розпалі. І, як завжди, велетенський знак запитання: куди послати любе чадо відпочити й оздоровитися за повною програмою, але заодно вкластися у тісні рамці сімейного бюджету? В теперішніх батьків у їхньому босоногому дитинстві були принаймні піонерські табори. А що в їхніх дітей? Хто їм сьогодні каже «ласкаво просимо» й за скільки? А ще було, пригадується, бюро міжнародного молодіжного туризму «Супутник» — вищий клас, як на ті часи. Де воно сьогодні? Виявляється, існує і продовжує, разом із деякими подібними до нього, всерйоз займатися дитячим і молодіжним туризмом, попри докорінно інші умови. Щоправда, і його не оминули вітри перемін — нині це класична туристична фірма.

Про стан справ у сфері дитячого й молодіжного туризму, про проблеми і тенденції його розвитку розповідає директор фірми Віктор ЗІНЧЕНКО.

— Вікторе Анатолійовичу, чим нинішній «Супутник» відрізняється від колишнього?

— Створена 1958 року туристична марка «Супутник» упродовж дуже тривалого періоду — до початку 90-х — в основному обслуговувала дітей і молодь. Сьогодні ми займаємося всіма видами туризму, обслуговуємо різноманітні категорії населення, але навіть попри те, що ситуація на ринку змінилася, намагаємося, щоб дитячі й молодіжні тури залишалися візитною карткою організації. Це традиція, без якої я як керівник не уявляю її діяльності.

До нашої сфери входить як міжнародний, так і внутрішній туризм. Донедавна попит на міжнародні тури домінував. Це, очевидно, пояснюється тим, що наші клієнти тривалий час були обмежені в можливостях виїжджати за кордон. Проте останнім часом помітна тенденція до збільшення попиту на внутрішній туризм. Обсяги наших послуг по Україні на середину липня нинішнього року збільшилися майже вдвічі.

— Чи є різниця між теперішніми юними споживачами туристичних послуг і їхніми попередниками, і як ви враховуєте ці відмінності?

— У 60—80-ті роки організаторам дитячого й молодіжного туризму визначили головне завдання — зробити туризм масовим, більше пропонувати різноманітним категоріям населення тематичних заїздів. А сьогодні головну увагу звертають на якість наданих послуг. Як практик скажу: сьогодні організовувати дитячі й молодіжні тури набагато складніше. Сучасне підростаюче покоління набагато вимогливіше. У дитячій, а тим більше в юнацькій свідомості вже з’явилися певні стандарти — що таке рівень обслуговування середнього класу, три- або чотиризірковий рівень. Клієнти, за яких платять їхні батьки або державні й недержавні організації, усе чудово розуміють і оцінюють, тож претендують на гідний відпочинок. Якщо ви звертали увагу на рекламу багатьох туристичних фірм, то могли помітити, що далеко не всі з них, зокрема і провідні столичні, мають серед своїх пропозицій послуги для дітей. Підготовка таких послуг — досить копітка справа, а щоб мати економічний ефект від такої праці, вкласти потрібно набагато більше, ніж в організацію туру для дорослих. Я вже не кажу про те, що специфіка роботи з дітьми в екскурсійних і туристичних поїздках накладає, крім усього іншого, величезну моральну відповідальність на організатора. Бо дорослий клієнт може свої права відстояти — вказати на погане харчування, незручний готельний номер і т.п. А дитина найчастіше терпітиме незручності, а якщо й поскаржиться, то вже після повернення додому до батьків.

— Наскільки доступні послуги сучасних турфірм родині з середніми достатками?

— Ми чудово розуміємо, що доходи переважної більшості батьків наших потенційних клієнтів дуже обмежені. Тому цілеспрямовано намагаємося готувати тури до сезонів літніх і зимових канікул наперед за максимально прийнятною вартістю. Підшукуємо недорогі, але якісні бази відпочинку та намагаємося проплатити за власні кошти заздалегідь, тим самим одержуючи на початок сезону найдоступнішу ціну. Це один із законів туристичного бізнесу — чим раніше проплачуєш, тим нижча ціна. А діапазон пропозицій сьогодні досить широкий. На українському ринку можна знайти досить якісний і порівняно недорогий турпродукт. Але якщо казати про конкретні суми — це 20—30 гривень на добу. Нижче ціни опустити неможливо, адже є межа, якої не переступиш. Тут мають починати діяти важелі державної політики, коли держава виявляє турботу про певні категорії населення, допомагаючи тим, кому й за такою ціною путівка недоступна.

Не слід забувати і про вигоду від роботи з туристичною фірмою у формі корпоративного обслуговування. Скажімо, якщо путівки замовляє школа, турфірма одержує заявку на обслуговування 20—30 або 100—200 дітей, путівка при цьому буде на 15—20 відсотків дешевша. Про це мають пам’ятати керівники органів народної освіти, шкіл і підприємств, які хочуть оздоровити дітей своїх працівників. Економічна доцільність такої співпраці очевидна. Але не менш важливо й те, що дитина не потрапляє в коло незнайомих, довільно зібраних в одну групу дітей, а відпочиває зі своїми друзями, до яких непотрібно адаптуватися.

— А що ви можете сказати про державну підтримку дитячого туризму, її вплив на становлення та розвиток цієї сфери туристичної діяльності?

— Останнім часом вона стала відчутніша. Візьмімо, приміром, «Укрзалізницю», яка почала надавати можливість безплатного проїзду дітям до місць відпочинку й оздоровлення. Адже будь-який киянин міг звернути увагу на те, як збільшилася кількість екскурсійних шкільних груп, що приїжджають подивитися на столицю, ознайомитися з її видатними пам’ятками. Слід вказати на тенденцію до залучення низки культурно значущих, оздоровчих, видовищних організацій і установ у систему ISIC. Міжнародне студентське посвідчення ISIC дає його власнику право на знижки й пільги під час оплати проїзду в міжнародному, внутрішньому та міському транспорті, на розміщення в готелях, харчування, відвідини музеїв, театрів і кінотеатрів, клубів, дискотек, спортивних заходів більш як у 100 країнах. Перебуваючи в будь-якій з цих країн, ви можете набрати телефон підтримки Help line і отримати термінову інформацію будь-якою мовою, повідомивши номер свого посвідчення ISIC і суть проблеми. Тішить, що до цієї системи прилучається й Україна. А щоб оформити таке посвідчення, достатньо мати студентський або учнівський квиток, одну фотографію, надати дані міжнародного паспорта та назву навчального закладу англійською мовою.

Помітно зросли вимоги місцевих органів влади до здачі в експлуатацію дитячих баз відпочинку, передусім щодо санітарного стану, харчування, купання дітей у водоймах. Це те, що вже стало реальністю.

Жаль лише, що державній політиці у цій сфері властиві певні двоїстість і непослідовність. З одного боку, дітям надають безплатний проїзд, а з другого боку — виставляють неймовірну ціну за проживання в готелі. Як наслідок, ознайомлюючись із величними пам’ятками світової культури, діти мусять жити в умовах, досить далеких від поняття «цивілізовані».

— Крім відпочинку, оздоровлення і свіжих вражень, дитячому туризму має бути властива й виховна функція. Що ви можете сказати про цей його аспект?

— Мені здається, сучасний дитячий і молодіжний туризм значною мірою її втратив. А тим часом виховний чинник досить ефективний. Спроби виховувати прямолінійно, в лоб дають лише незначний ефект, а найчастіше — протилежний тому, якого очікували. А з допомогою походів, поїздок, екскурсій, пізнання природи, пам’яток давнини можна формувати особистість. Проте в багатьох оздоровчих закладах виховних програм немає. Їхня основна мета — забезпечити дитину спальним місцем, здоровим харчуванням і безпечним купанням. А що в проміжках між першим, другим і третім — неважливо... Я не закликаю повернутися до методів виховної роботи піонертаборів, але, повністю відмовившись від того позитивного, що було в піонерському житті, ми відчутно обділили наших дітей. Бо ж саме спартакіади, військово-патріотичні ігри, пошукові походи мають для них величезне значення. І якщо розглядати дитячий і молодіжний туризм, не обмежуючи його літнім періодом, — тут ми явно нехтуємо можливістю виховувати молоде покоління з використанням власної культурної спадщини, видатних пам’яток, на які така багата наша країна, якими вона по праву пишається. Скажімо, у Великобританії закон, ухвалений кілька століть тому, дає можливість учням і студентам подорожувати рідною країною з метою її вивчення. А в нас нерідко діти в провінції закінчують школу, жодного разу не відвідавши столицю, не побачивши її видатних пам’яток. Це прямий шлях до деградації суспільства. І непотрібно агітувати — «давайте любити Україну!». Досить показати дитині країну в усій красі, і вона сама полюбить її всією душею.

Я з великим задоволенням дізнався, що наприкінці минулого навчального року Міністерство освіти України видало наказ про організацію екскурсійних поїздок у рамках шкільних програм. Свого часу турфірма «Супутник» неодноразово ініціювала видання такого документа, тому мене особливо тішить його поява.

— Яка допомога з боку держави, на вашу думку, потрібна нині для подальшого розвитку дитячого й молодіжного туризму?

— Сьогодні дуже непопулярно просити в кого-небудь допомоги. Але в окремих випадках її слід не просити, а вимагати. На перший погляд, увага до проблематики туризму досить пильна. Тут і укази Президента України, і парламентські слухання про стан і заходи для розвитку туризму, і увага до нашої країни з боку Всесвітньої туристської організації, зокрема приїзд в Україну генерального секретаря ВТО. Але що стосується дитячого туризму, то тут за останні роки не було прийнято жодного законодавчого документа. Потреба, щонайменше, постанови Кабміну, Верховної Ради чи спільного документа цих органів вищої влади давно назріла. У ньому мають бути чітко визначені завдання туристичних фірм і державних органів у цій сфері, відповідальність за роботу. Адже бачимо парадокс: для виготовлення спиртних напоїв або виробництва тютюнових виробів необхідно одержати від держави ліцензію. А щоб займатися дитячим і молодіжним туризмом, спеціальна ліцензія не потрібна. І будь-який шарлатан, котрий вирішить, що бізнес цей легкий і прибутковий, може взятися за нього, не переймаючись тим, що тут потрібні добре навчені керівники, висококваліфікований персонал, який працює з дітьми, страхування дітей на турмаршруті. Адже в подорожі на дитину чекають не лише приємні зустрічі та враження, а й підстерігають травми, хвороби та інші напасті. І все це слід передбачати й запобігти цьому.

— І на завершення. Які маршрути найпопулярніші?

— Великий попит на дитячий відпочинок у Криму. Багато шкіл, організації, установи й окремі громадяни напередодні літа намагалися замовити для своїх дітей путівки до Криму. Досить популярним залишається відпочинок у Херсонській, Миколаївській, Одеській областях, у Закарпатті, на Полтавщині. Не слабшає інтерес до закордонних поїздок — у Болгарію, Туреччину, вже кілька років поспіль наші діти відпочивають в іспанських родинах. Схожі на цей останній і загальноосвітні закордонні тури, коли дитина індивідуально або у складі групи вирушає до Англії, Іспанії, Мальти, де, поруч із відпочинком, має можливість поглиблено вивчати іноземну мову.

Головною прикметою сучасного дитячого туризму є те, що і батьки, і організації, котрі замовляють обслуговування, та й самі діти дедалі краще розуміють, чого вони хочуть.