ЛИСТИ ДО СКОВОРОДИ

3 грудня 2002 року виповнюється 280 років з дня народження народного навчителя, мислителя й поета Григорія Савича Сковороди. Тижневик «Дзеркало тижня» вже третій рік веде «сковородинівську тему», публікує документальні матеріали, пов’язані з життям і творчістю видатного українця. Ці публікації ініціювали створення в грудні минулого року Організаційного комітету з відзначення ювілею Г.Сковороди. Ми сподівалися, що пам’ятна дата буде відзначена не тільки словесно, а й конкретною допомогою музеям Г.Сковороди, які в умовах сьогоднішніх економічних негараздів свято бережуть пам’ять про нашого перворозума.

Так не сталося. Як свідчать листи до редакції, сковородинівці Полтавщини, Харківщини, Київщини не можуть достукатися зі своїми проблемами й болями ні до Міністерства культури і мистецтв, ні до організаційного комітету, ні до інших поважних інстанцій.

І ми вирішили адресувати ці листи до самого Григорія Савича. Можливо, «кришталева совість» Сковороди пробудить від сплячки й байдужості поважні установи й не менш поважних осіб, яким належить турбуватися про наше духовне відродження, про поступ культури, про нашу історичну пам’ять.

Кричимо серед глухих

Прийміть щирі вітання зі Сковородинівського краю. Уже минула половина ювілейного року, а на батьківщині Г.Сковороди не зроблено нічого з підготовки до ювілею. Та ще й до всього Чорнухинщина втратила одну з найстаріших своїх духовних скарбниць: під час пожежі в приміщенні районного будинку культури знищено унікальне для краю бібліотечне зібрання книг.

1992 року під час святкування 270-річчя від дня народження Г.Сковороди було створено оргкомітет, роботою якого цікавилися керівники області. Нині ж ні до кого не можна достукатися, нікому нічого непотрібно. Зверталися до обласного керівництва, в Міністерство культури і мистецтв, до оргкомітету з нагоди святкування ювілею. Вже одержали деякі відповіді, з яких можна зробити висновок, що ніхто нам не допоможе, бо жителів району залишилося мало, а «планування коштів на утримання бюджетних установ здійснюється Міністерством фінансів України за формульним розрахунком на одного жителя».

Та чи можна оцінювати велич людини кількістю жителів її краю? Міра вшанування великої постаті, мабуть, повинна залежати не від кількості земляків, а від внеску в розвиток культури, науки того народу, представником якого ця постать є. Якщо ж схилятися до наведеної у відповідях концепції, то через кілька десятиліть про нашого перворозума взагалі не треба буде згадувати, тому що на Чорнухинщині залишиться декілька тисяч жителів.

Йдеться не про музей на громадських засадах (хоча й таким закладам необхідна підтримка, бо їхній стан не витримує жодної критики), а про Державний літературно-меморіальний музей Григорія Савича Сковороди на його батьківщині. Як ми можемо говорити про успіхи нашої молодої держави, якщо нищаться (діями чи бездіяльністю) останні вогнища культури в селі, яке завжди було колискою культурної спадщини народу. Ці втрати не можна буде повернути жодною ціною. А село дало Україні і світові Г.Сковороду, Т.Шевченка та інших велетів думки і слова, багато й сучасних політичних і культурних діячів мають своє коріння на селі.

Порадьте, до кого ще звернутися, щоб батьківщина Григорія Сковороди мала музей свого земляка, і як зробити так, аби нас почули, бо складається враження, що ми кричимо серед глухих. Не віриться, щоб люди, до яких ми зверталися, могли так відповісти. А може, нам звернутися до Президента?

З повагою

М.Соляник, завідувач Державного

літературно-меморіального музею Г.С.Сковороди

Чорнухи,

Полтавська область

Часу нема, залишилися лише терміни

Вас вітають працівники музею Григорія Сковороди на Золочівщині. Ми отримали розпорядження Кабінету міністрів України «Про відзначення 280-річчя від дня народження Григорія Сковороди» та список членів оргкомітету. Свої пропозиції щодо святкування ювілею ми подавали в Управління культури Харківської області. Вони розроблені ювілейним комітетом, що був створений ще на початку 2001 року на базі нашого музею. До нього увійшли також представники від Золочівського відділу культури, місцевого лісництва, школи та Івашківського спиртозаводу. Управління наші пропозиції включило в пакет документів, що подавалися до адміністрації Президента у зв’язку з клопотанням про надання музею статусу національного. Ми гадали, що такі ж документи управління культури передасть і в оргкомітет із відзначення ювілею.

Переконливо просимо вас донести до відома оргкомітету, що на всі ці заходи ми маємо лише 300 тисяч гривень, які надаватиме протягом року управління культури. Цих грошей мало навіть на головне — ремонт приміщення, проект реекспозиції та поповнення музейної колекції. Просимо негайної конкретної допомоги.

З повагою

Н.Мицай, директор Державного

літературно-меморіального музею Г.С.Сковороди

Сковородинівка,

Золочівський район,

Харківська область