Мені було років 4–5, коли ми в садочку по секрету розповідали вихователькам, про які новорічні подарунки мріємо. Мені дуже хотілося, щоб новорічний білобородий гість подарував мені плюшевого Чебурашку. І, справді, вранці на Новий рік я почула поквапливі кроки біля нашого будиночка, мій дідусь пішов відчиняти двері і приніс подарунки. «Дід Мороз поспішав до інших діток», — пояснив він мені відсутність самого Діда Мороза. Я була дуже щаслива, але коли розгорнула подарунок, то ледь не заплакала: там був крокодил Гена і... маска Чебурашки. Тоді й закралася прикра думка: «Може, Діда Мороза не існує, бо ж справжній чарівник мав би подарувати саме те, про що його просять діти...» А виховательки з садочка пізніше жалілися моїм дідусеві та бабусі, що оббігали місто в пошуках іграшки, та так і не знайшли Чебурашки.
Напередодні різдвяно-новорічних свят мільйони дітей на всій планеті мріють про подарунки, які принесе Дід Мороз, Санта-Клаус (в Америці), Баббо Натале (в Італії), Святий Василіс (в Греції), Пер Ноель (у Франції), дід Мікулаш (в Чехії), Санта Одзі-сан (в Японії), Йоулупуккі (у Фінляндії)... І мільйони дорослих намагаються підтримати віру малюків у казку. І діти (як, утім, і дорослі) знаходять подарунки в шкарпетках від Санта-Клауса та під подушкою від Святого Миколая. До речі, Санта-Клаус, це лише видозмінений, більш світський та комерційний образ Святого Миколая, якого шанують в Україні здавна. І дуже приємно, що традиції відроджуються в нашій країні.
Традиція робити дітям подарунки існувала у Європі ще багато віків тому. За легендою, житель міста Лікії Миколай вночі підкинув три мішечки з золотими монетами міщанину, який розорився. Миколай урятував родину цього чоловіка і трьох його юних дочок від голоду, а також від духовної загибелі. Взагалі, Миколай все своє багатство роздав бідним та стражденним, за що дiстав ім’я чудотворця. Поступово легенда про святого і його подарунки (на посаг дівчатам) трансформувалася в притчу про те, як Миколай вкинув золоті монетки в комин будинку, де жили три нещасні сестри. І ці монетки попадали в дівчачі шкарпетки, що сушилися. Відтоді пішов звичай вночі перед днем Святого Миколая ставити черевики біля дверей або вішати шкарпетки біля ліжка. А вранці щасливі дітлахи знаходили там подарунки. Згодом ця традиція трохи змістилася в часі, і подарунки стали робити на Різдво. Святий Миколай перетворився на Санта-Клауса, але такий атрибут, як шкарпетки з подарунками, залишився незмінним.
Для того, щоб свята у вашій родині набули ореолу спільної казки, пропонуємо написати разом з дітьми листа до... Діда Мороза. Так ви дізнаєтеся про їхні мрії, і це полегшить процес «ламання голови» над святковим подарунком. До того ж надзвичайно приємним сюрпризом стане для малечі лист від Діда Мороза. Вітчизняна пошта вже кілька років має у своєму асортименті конверти та листівки з атрибутикою Діда Мороза. Українському Дідові Морозу можна написати за адресою: пошта Діда Мороза, вул. Хрещатик, 22, м.Київ-1, Україна — 01001. А тим, хто вірить у те, що справжній Дід Мороз може жити лише там, де дуже холодно, варто написати у Фінляндію. Адреса проста: Santa Claus, Arctic circle, 96930, Rovaniemi, Finland. Будьте певні: відповідь від фінського Санти обов’язково прийде. А започаткували його резиденцію (яка знаходиться на відстані 8 кілометрів від Полярного кола) під час приїзду першої леді США Елеонори Рузвельт. Саме для цієї поважної гості, фіни спеціально спорудили маленьку хатинку — будиночок Санта-Клауса. Поступово будинок розрісся, крім Санти, у ньому поселились його дружина Муорі та різдвяні ельфи, які допомагають Санті відповідати на листи малюків з усіх країн світу. А з 1985 року Рованіємі стала офіційним офісом Санта-Клауса. В резиденції фінського Санта-Клауса є також «чудесні печери», штучні тунелі в скелях, якими дорослих і дітей повезе чарівний паровозик. Ви можете відвідати північний зоопарк в Рануа і музей «Артикум», а також побувати в «Сніжній країні», де все — будинки, меблі, посуд — зроблено з криги.
Можна ще написати Діду Морозу (а може, і відвідати його) із ближнього зарубіжжя. Так, білоруський Дід Мороз живе в найзаповіднішому місці Європи — Біловезькій Пущі. При вході до його володінь вас зустрінуть казкові дерев’яні лицарі Дуб Дубович та В’яз В’язович. У Діда Мороза величезна дерев’яна хата, навколо якої гуляють зубри та лосі. Тут також можна побачити чудову 42-метрову красуню ялинку, якій вже понад 120 років. Крім будинків Діда Мороза та Снігуроньки, на території заповідника є чарівна криниця (яка здійснює всі бажання), млин і «Скарбниця», де зберігаються подарунки. Писати можна за адресою: резиденция Деда Мороза, 225063 с.Каменюки, Каменецкий район, Брестская область, Беларусь.
Російський Дідусь Мороз уже близько 10 років живе у Великому Устюгу. В нього є чудовий триповерховий будинок із різьбленою терасою, є своя новорічна пошта, майстерня та магазин. Бажаючі (дорослі та діти) можуть навіть покататися на санях із дзвіночками або з’їхати із крижаної гірки. І найцікавіше: Снігуронька, виявляється, зовсім не онука, а донька Діда Мороза. Про це ви прочитаєте у спеціальному родоводі Діда Мороза. Писати та приїздити можна за адресою: дом Деда Мороза, город Великий Устюг, Вологодская обл., 162390 Россия.
Ще один російський Дід Мороз живе в 30 хвилинах їзди від Санкт-Петербурга, у селі Шувалівка. Резиденція шувалівського дідуся займає близько восьми з половиною гектарів землі, тут є чудове Масляне поле, на якому туристи водять хороводи, а також влаштовуються ярмарки. У селі працює спеціальне поштове відділення, яке надсилає листи та посилки для дітвори. Цей Дід Мороз, як і належить холодолюбному казковому героєві, працює лише в зимову пору року. Адреса: Санкт-Петербург, Шуваловка, «Русская деревня». Деду Морозу.
А в Швейцарії завдяки місцевій пошті проводиться акція «Другий подарунок на Різдво». За статистикою, кожна швейцарська сім’я надсилає одну посилку перед святом для своїх рідних. А другу (від імені Санти) адресують дитячим будинкам та будинкам для людей похилого віку.
Звичайно напередодні Різдва багато маленьких дітей запитують своїх батьків про існування Діда Мороза. Чи справді Святий Миколай кладе подаруночки під подушки, а заморський Санта-Клаус — у різдвяну шкарпетку... Не поспішайте розповісти своїй дитині «щиру правду», краще продовжіть її дитячу віру у диво...
Так, у 1897 році маленька дівчинка Вірджинія запитала у редакції нью-йоркської газети Sun: «Шановний пане редактор. Мені вісім років. Багато моїх друзів говорять, що Санта-Клауса насправді немає. А тато мені сказав: «Якщо ти побачиш його в Sun, значить він існує. Будь-ласка, скажіть мені правду: чи існує Санта-Клаус?»
Добра людина на ім’я Фрэнсіс Фарцелус Черч (редактор газети) розвіяв сумніви маленької дівчинки і його слова стали зразком для багатьох батьків: «Так, Вірджинія, не сумнівайся, Санта-Клаус існує. Це так же вірно, як і те, що існують кохання, великодушність, вірність; і ти знаєш, що їх так багато у цьому світі, і вони приносять у твоє життя стільки радості і краси. Уяви, яким би сумним був світ, якби не було Санта-Клауса! Це було б так же сумно, як і тоді, коли б не було на світі жодної Вірджинії. Тому що нам не були б знайомі ні віра дітей в чудо, ні поезія, ні фантазія, яка допомагає нам жити. Ми мали б задоволення лише від того, що бачимо і можемо помацати. Тоді б згасло світло, яке здавна освітлює дитинство у всьому світі...
Не вірити в Санта-Клауса?! Так само ти могла б не вірити у добрих фей... Ніхто не бачив Санта-Клауса, але це не значить, що він не існує! Найреальніші речі у нашому світі — це ті, які ні діти, ні дорослі не можуть побачити... Світ таємничого схований від нас таким щільним покривом, що жодна людина чи навіть всі-всі люди, зібравшись разом, не зможуть зруйнувати його. І тільки віра, фантазія, поезія, любов можуть проникнути у той, прихований від нас, світ.
Вірджинія, не сумнівайся, Санта-Клаус, існує!»
Подумайте тільки, як надзвичайно поталанило українським дітлахам. Вони можуть написати листа (і відповідно отримати подарунки) від Святого Миколая, від Діда Мороза на Новий рік та ще й на Різдво. Тож не позбавляйте своїх дітей казки. Адже як казав капітан Грей: «Щастя робиться власними руками». «І казка теж», — додамо ми.