«КРОШКА СЫН К ОТЦУ ПРИШЕЛ И СПРОСИЛ «ПРО ЭТО»

Поняття вікових категорій «дитина» й «підліток» змінилися у зв’язку з акселерацією. Діти почали дорослішати значно раніше, але раннє дорослішання має супроводжуватися просвітництвом. Приміром, у США соціальний вік підлітка значно вищий, ніж у країнах СНД. Дослідження російських соціологів засвідчують: сучасні підлітки значно раніше розпочинають сексуальне життя. Але, на жаль, ані школа, ані сім’я не готують їх до цього аспекту «дорослості».

Безумовно, кожна дівчинка мріє про свого принца. Звісно ж, їй хочеться, аби її перший чоловік був най-най. Але в житті все набагато складніше, і принци зустрічаються вкрай рідко. Сьогодні нікого не здивує той факт, що більшість потенційних наречених уже давно розпрощалися зі своєю незайманістю. Хоч як це й цинічно звучить, але незайманість нині не в моді. І добре, якщо перший досвід не був пов’язаний із певними, м’яко кажучи, неприємними переживаннями й наслідками у вигляді несподіваної та небажаної вагітності чи вензахворювання. А сценарії бувають найрізноманітніші. Ось лише деякі з них.

Настали довгоочікувані канікули. 16-річна Надійка — єдина дитина в родині, розумниця, скромниця, одне слово — «тургенєвська дівчина», поїхала з батьками відпочивати на море. Одного разу на пляжі до неї підійшов гарний, засмаглий юнак. Познайомилися, розговорилися. Він виявився старшим за неї на чотири роки. Був абсолютно не схожий на її однолітків: увічливий, цікавий співрозмовник. Надя закохалася. Батьки досить лояльно ставилися до того, що донька проводить час у компанії нових друзів: їздить на екскурсії, бігає на дискотеки. З їхнього боку була єдина умова — Надія повинна повертатися додому не пізніше десятої вечора. Час промайнув швидко. Розлука з коханим була важкою. Вони обіцяли пам’ятати одне одного, дзвонити, писати, приїжджати в гості...

Минуло кілька місяців. Надія занедужала: нудота, головний біль, непритомність. Батьки викликали лікаря. Ясна річ, найкращого. Той оглянув дівчинку і сказав, що непогано було б відвести її до гінеколога, оскільки підозрює, що вона просто вагітна. Це було потрясінням не лише для батьків, а й для самої Надійки. Шок вилився в скандал. Батько звинувачував матір, що та недогледіла, мати сварила батька за те, що був занадто м’яким. З’ясувалося, аборт робити було ризиковано, та й запізно.

Закінчення цієї історії домисліть самі. Це може бути хеппі-енд: хлопець і дівчина одружилися й жили щасливо, а може бути й щось зовсім інше. Ситуація досить банальна. Замість моря міг бути табір, дача або село.

У дівчаток із менш благополучних сімей події можуть розвиватися трохи інакше. Ось найтиповіші пояснення, які згодом чують гінекологи, психологи й батьки.

«Мене обкурили, напоїли, потім я «коліс» якихось наковталася, потім ще чогось, потім я лягла спати, потім прокинулася... Нас із ним вважали парою, типу «хлопець і дівчина»... Було боляче, неприємно, я цього не хотіла. Але я вважала, що я його люблю й повинна терпіти». (Олена, 14 років.)

Буває й так: дівчина поступається юнакові, аби не втратити його чи не зіпсувати стосунки. Вона вважає, що «закохана», але насправді просто норма, якої дотримуються її однолітки, диктує необхідність «мати хлопця» за будь-яку ціну.

«Уперше, напевно, цікавість може бути, бо всі подруги вже не дівчатка, і якось я остання залишилася. Мені стало цікаво, як це». (Наташа, 16 років.) Дівчина свідомо ініціює сексуальні стосунки, гадаючи, що це вже на часі. Сама вибирає партнера, виявляє ініціативу.

По коментар я звернулася до дитячого гінеколога Центральної поліклініки Оболонського району Тетяни Дольницької.

— На жаль, такі випадки не рідкість. Недавно до нас на прийом прийшла 14-річна дівчина, хоча на вигляд їй можна було дати всі 18. Ми визначили досить великий термін вагітності, коли вже про аборт не могло бути й мови. Ще одна школярка, доношуючи дитину, прийшла по довідку-звільнення від екзаменів. Багато дівчат приходять із юнаками. І в такому ранньому віці вони не просто зустрічаються, а збираються одружитися.

Проблема в тому, що здебільшого діти полишені напризволяще, контролю із боку батьків практично немає. Вільного часу в школярів цілком достатньо, оскільки навчання найчастіше перебуває на останньому місці. Інколи батьки навіть не здогадуються про проблеми, з якими зіштовхується їхнє чадо. Правда, у районну поліклініку з ранньою вагітністю частіше звертаються дівчатка з малозабезпечених або ж неблагополучних родин. Але це не означає, що в дітей із забезпечених і благополучних сімей таке не трапляється. Просто делікатні питання вирішуються інакше, приміром, у приватній клініці або в звичайній лікарні, але «за знайомством».

— Вражає елементарна неграмотність підлітків про засоби контрацепції, про захворювання, які передаються статевим шляхом, хоча зараз так багато про це говорять, — продовжує Тетяна Дольницька. — Дивує інфантильне, навіть байдуже ставлення до свого здоров’я. Коли в дівчинки запитуєш, чи знала вона, що може завагітніти, отримуєш позитивну відповідь. А коли цікавишся, то чому ж не береглася, — у відповідь чуєш: «Не знаю».

Підлітки схильні до зміни статевих партнерів. Тому мені хотілося б підкреслити: дівчатка, котрі живуть статевим життям, набагато частіше страждають від гінекологічних захворювань. Зверніть увагу й на те, які фільми та передачі дивляться наші діти. Це — переважно низькосортний продукт, що пропагує насильство й вільне кохання. А реклама спиртних напоїв і тампаксів?! До речі, багато дівчаток навіть не підозрюють, що останніми можуть користуватися лише жінки.

Безумовно, батьки — найближчі люди, але найчастіше інтимні питання діти довіряють не їм, а друзям-подругам. Окремі тата-мами гадають, що настане час, і дитина сама про все дізнається. Декому святенництво не дозволяє поговорити «про це», а декому — горезвісна зайнятість, а можливо — байдужість. Більшу частину часу хлоп’ята й дівчатка проводять у школі. Як там підходять до проблем сексуального виховання? Можливо, з’явилися нові програми чи підручники? Із такими запитаннями я звернулася до директора однієї з київських шкіл.

— Безумовно, школа не повинна усуватися від таких проблем. Але, на жаль, нічого нового у плані сексуального просвітництва старшокласників ми не вигадали. І якщо раніше курс «Етики і психології сімейного життя» був обов’язковий і вважався повноцінним уроком, то нині він викладається факультативно, і дитина сама вирішує, відвідувати його чи ні. У нашій школі я сам веду цей курс і переконаний: він необхідний. До речі, відвідування таких уроків стовідсоткове, і зовсім не тому, що предмет читає директор, а зі щирої зацікавленості. Ми обговорюємо з учнями питання дружби й кохання, проблеми міжособистісних стосунків, погляди на сім’ю й чимало іншого. На жаль, існують лише старі підручники, видані ще за часів Союзу. Тому доводиться самому складати плани уроків, добувати інформацію з різних джерел. Це сучасна науково-популярна література, публікації, різноманітні видання, зокрема Інтернет.

Поза сумнівом, із дітьми все має будуватися передусім на взаємній довірі. Тоді вони не соромитимуться ставити будь-які запитання. Повірте, нинішні діти можуть і дорослих багато чого навчити. Якщо я бачу, що дружба переходить у якісь інтимніші сфери, намагаюся насамперед вислухати «юних закоханих», а потім пояснити їм якомога делікатніше, що не варто виставляти напоказ свої почуття, що, можливо, не слід поспішати. Іноді запрошую батьків, розмовляю з ними. Усе залежить від ситуації. Найголовніше, аби педагог знайшов спільну мову з учнем, аби він частіше з ним розмовляв, тоді поради сприйматимуться не в багнети, а з вдячністю.

Стосовно зарубіжного досвіду. Приміром, в американському штаті Юта ухвалено закон, який забороняє згадувати слово «секс» на уроках сексуального виховання в школах. У законі записано: викладання має обмежуватися «переконуванням учнів у необхідності статевого утримання до взяття шлюбу і в необхідності зберігати подружню вірність у родинному житті».

А британський академік Джон Уїлсон закликає до протилежної крайності — показувати школярам порнографічні фільми й поширювати літературу «для дорослих» під час уроків із сексуального виховання. Мотивує він це тим, що школи повинні готувати дітей до майбутнього дорослого життя й давати, зокрема, «еротичну освіту», а порнофільми продемонструють юним британцям, як має виглядати «бажаний сексуальний контакт». Задля справедливості слід зазначити: абсолютна більшість учителів і релігійних лідерів виступають проти цього, вважаючи таку «освіту» аморальною й навіть небезпечною.

У Великобританії нині за урядовою програмою сексуального виховання, схваленою міністерствами охорони здоров’я й освіти, навчаються понад 100 тис. учнів у 3% шкіл. Її організатори проводять спецнавчання для шкільних учителів, готуючи їх до обговорення питань, пов’язаних із сексом. Зокрема одна з останніх ініціатив, яка викликала активні дискусії в суспільстві, — пропаганда в рамках програми орального сексу. Одна з цілей програми — зниження рівня підліткової вагітності, оскільки британські показники в цьому плані найвищі в Європі. Організатори сподіваються домогтися зменшення кількості безладних статевих зв’язків, пояснивши учням, що бувають різні рівні інтимних стосунків і що оральний секс — гідна заміна повноцінному статевому акту. Активісти боротьби за сімейні цінності зазначають, що ця спецосвіта викликає зворотний ефект, розпалюючи в підлітках надмірний сексуальний інтерес. Крім того, оральний секс не захищає від захворювань, які передаються статевим шляхом. І з цим не можна не погодитися.

Американська національна компанія з запобігання підлітковій вагітності (US National Campaign to Prevent Teen Pregnancy) опублікувала доповідь, побудовану на даних семи досліджень, проведених наприкінці 1990-х. Виявляється, майже 20% американських підлітків здобувають перший сексуальний досвід до 15 років, а для кожної сьомої 14-річної дівчинки статевий контакт закінчується вагітністю. Лише третина батьків 12—14-річних підлітків своєчасно дізнається про перший сексуальний досвід своїх дітей. Якщо більшість батьків запевняють, що розмовляли зі своїми нащадками на тему сексуального виховання, то кількість підлітків, котрі визнали, що такі розмови були, украй невелика.

А ось результати дослідження, проведеного Фондом сім’ї ім. Кайзера.

Більш як вісім із десяти підлітків кажуть, що багато або деякі молоді люди їхнього віку п’ють алкогольні напої чи вживають наркотики перед статевим актом.

Семеро з десяти заявили, що їхні ровесники не використовують презервативів під час сексу, якщо перед цим вони вживали алкоголь або наркотики.

Юнаки часто відчувають сильний тиск із боку своїх друзів, котрі очікують від них «сексуальних подвигів». Це суперечить усталеній думці, що головна проблема — примус хлопцями дівчат.

Майже чверть підлітків стверджують, що алкоголь або наркотики принаймні один раз вплинули на їхнє рішення зайнятися сексом.

Понад половина молодих людей вважає, що оральний секс — це дрібниця, порівняно зі статевим актом. Причому в основному так вважають юнаки. Четверо з десяти називають оральний секс «безпечнішим видом сексу», попри те, що таким шляхом можуть передаватися деякі захворювання.

Що ж, показники досить промовисті. Тому батьки й учителі мають визнати: секс і стосунки статей — важливі питання для підлітків, і їх не варто ігнорувати.