Здавалося б, ну хто в цьому сумнівається? Хіба що чоловік, професор, та ще й економіки. Саме йому, Денієлу Хамермешу, спало на думку перевірити, як співвідносяться доходи й витрати на власну зовнішність університетських викладачів. Усіх своїх колег за університетом (загалом 94 чоловік) професор розподілив у групи за такими характеристиками: стать, расова приналежність, перебування у штаті університету, володіння англійською мовою як рідною. І порівняв отримані результати з їхньою зарплатою. Залежність вийшла не вельми очевидна, хоча найбільше заробляли нештатні працівники чоловічої статі — носії англійської мови. Расова приналежність, вочевидь, особливої ролі не грає. Зате цілком чітко просліджувався зв’язок між зовнішнім виглядом викладачів (точніше, тією оцінкою, яку їм виставляли за цей показник студенти) і розміром їхньої зарплати.
Зовнішні дані викладачів студенти оцінювали за фотографіями, виставляючи їм оцінки за п’ятибальною шкалою. Середня оцінка дорівнювала 4,2 бала. Вона відповідала середньому рівню зарплати викладачів. А ось ті, хто отримав оцінку вищу від 4,5 бала, одержували на 5 відсотків вище від середнього рівня. І навпаки, ті, чия оцінка виявилася нижчою від 3,5 бала, змушені задовольнятися зарплатою на 9 відсотків нижчою за середню.
Примітно, що найчіткіше ця тенденція була виражена саме в чоловіків. Більше того, чоловіки, що мають кращий вигляд, витрачають на його підтримання більше грошей, ніж їхні побратими із середньостатистичною зовнішністю. І навпаки. Отож, «переплачені за зовнішність» гроші на неї й витрачаються. Тепер прискіпливий професор вирішив з’ясувати, а чи відповідають вища зарплата та приємніший зовнішній вигляд вищому рівню знань у студентів? Або ж навпаки, привабливість викладача лише відволікає від вивчення матеріалу? На жаль, про те, яку оцінку виставили студенти зовнішності самого професора, даних знайти не вдалося.