КОМУ ЕКСТРИМ — КОМУ ЛІКУВАННЯ

Із кожним роком зростає, нехай не настільки стрімко, як хотілося б, кількість дітей, що у свій вільний час «відпочивають» не в підворіттях, під’їздах чи пришкільних, так званих дворових, таборах. Дедалі більше сімей можуть забезпечити своїм малюкам цілком цивілізований відпочинок: у санаторіях, таборах, що добре зарекомендували себе, а то й за кордоном. Утім, щодо останнього, то, на жаль, поки що не кожний може собі дозволити турпоїздку за межі України, а тим паче лікування на престижному курорті.

Та впадати у відчай не варто. Особливо це стосується дитячого відпочинку, головне в якому — не престижність чи популярність місця, а реальна можливість оздоровитися, подружитися з однолітками, активно й весело провести дозвілля. Не всі жителі столичного регіону знають, що ці блага для їхніх дітей можна знайти буквально поруч, під Києвом. Не маючи на меті просто перерахувати низку назв дитячих оздоровчих санаторіїв і таборів, конкретних адрес, а тим паче — рекламувати вартість перебування там (до речі, вона, порівняно з більш відомими й популярними установами такого типу, справді прийнятна; існує також гнучка система пільг, знижок), усе-таки хочеться розповісти про позитивний досвід роботи у сфері дитячого відпочинку.

Як відомо, діти здебільшого люблять пригоди, екстрим, шукають нагоди випробувати себе та свої сили. Що ж, усе це чекає на них у багатьох дитячих установах, благо нині для роботи з дітьми намагаються підібрати персонал (вихователів, вожатих і організаторів) не лише відповідним чином навчений, а й творчий. Однак позитивний результат роботи в цьому напрямі можливий тільки в одностайному колективі однодумців. Кореспонденту «ДТ» довелося побувати в Ірпені, місті, яке заслужено називають «зеленим». У цьому регіоні розташовано безліч дитячих установ: лікувально-оздоровчих санаторіїв, таборів. Навіть поверхневе знайомство з ними переконує, що кожний із таких закладів має власне обличчя, свої переваги. Як з’ясувалося, інколи є навіть свій, майже постійний, контингент (деякі діти із задоволенням відпочивають у одному й тому самому місці багаторазово, добре, що значна частина таких установ функціонує не лише під час літніх канікул).

Наочно довелося переконатися, що нудьга у спортивно-оздоровчому комплексі імені Юрія Гагаріна не має жодного шансу на виживання. І річ не тільки й не стільки в грамотно підібраному колективі чи добре розвиненій інфраструктурі (басейн, тенісний корт, ігротека, караоке, сауна, тренажерний зал, тир, футбольні, баскетбольні, волейбольні майданчики й багато іншого). Найголовніше — дітям тут дають можливість реалізувати себе, випробувати власні сили, зміцнити дружбу та взаємовиручку. Приміром, взяли й разом із пожежниками не формально, а по-справжньому влаштували День пожежника. Зі справжньою смугою перешкод, справжніми пожежними атрибутами, ну і, звичайно, із справжнім і дуже небезпечним вогнем, який діти гасили власними силами. Погодьтеся, захід для дітлахів дуже екстремальний і досить ризикований. Утім, як з’ясувалося в розмові із задоволеними хлопчиками та дівчатками, і він — не межа. Діти-«старожили» із захватом розповідали ще й про те, яка класна була в них «Зірниця», як ходили вони в похід (із блуканням лісом, розпалюванням вогнища, їжею з казанка, намаганням упоратися з неслухняними наметами та іншою амуніцією), як долали водні перешкоди на плотах...

Що ж, от де справді екстрим так екстрим. Хлопчиків та дівчаток такий активний відпочинок приваблює тим, що виходить за рамки буденного, загартовує характери. Якщо ж говорити про його організаторів, про дорослих, то, звісно ж, їм набагато спокійніше та комфортніше було б жити за заведеним порядком: менше небезпеки для дітей — менше й відповідальності... Проте вони вкотре, надійно підстрахувавшись, мають сміливість продовжувати свою нелегку справу, несучи при цьому нелегкий тягар відповідальності не тільки за кожне дитяче життя, а й за здоров’я своїх підопічних.

Дорослі в постійному пошуку. Приміром, вирішили робити спеціалізовані зміни для дітей, щоб ті мали змогу вибрати, кому що більше подобається: є спортивна зміна, творча, патріотичного виховання, з економічними іграми. Була й міжнародна зміна, про яку тепер дорослі жартують, що її можна було б назвати «лінгвістичною» — настільки популярними тоді були англійські словники. Річ у тім, що маленькі українці дуже хотіли спілкуватися зі своїми закордонними однолітками, але рівень знання іноземних мов не завжди дозволяв це робити повною мірою. Розповідають, що деякі наші «поліглоти», які не любили уроків англійської, до кінця зміни вже непогано спілкувалися із закордонними гостями.

Та не всім малюкам до снаги подолання вогненних перешкод, похід у ліс чи переправа на плотах. У деяких, на жаль, серйозні труднощі зі здоров’ям. Тож буквально поруч зі спортивно-оздоровчим комплексом функціонують санаторії для дітей із хворобами органів травлення, дихання та іншими проблемами. Отже в батьків усе-таки є шанс оздоровити своїх дітей порівняно недорого, не відправляючи їх за три моря.