Наслідки корпоративних скандалів і фондових обвалів у своєму повному обсязі будуть виявлені ще нескоро. Принаймні не раніше, ніж буде отримано остаточну статистику... розлучень, спричинених цими подіями.
Сімейні консультанти і психотерапевти стверджують, що до них звертається щоразу більше подружніх пар, у яких конфлікти почалися після знецінювання цінних паперів, рішення про придбання яких приймалося спільно. Щоправда, тепер відповідальність за купівлю акцій Enron або WorldCom подружжя старанно перекладають один на одного, не бажаючи визнавати свої власні помилки. За цей час устиг навіть з’явитися новий термін — «інвестиційна сумісність». Або, навпаки, несумісність.
Про існування чоловічої і жіночої манери інвестування написано і сказано вже чимало. Чоловіки відрізняються більшою авантюрністю й агресивністю, надаючи перевагу придбанню акцій маловідомих, але багатообіцяючих компаній. Жінки надають перевагу надійним, добре відомим. Хоча нерідко жіночий вибір виявляється чисто емоційним, який грунтується на тому, що «мені подобається помада цієї фірми, тому я куплю її акції».
До речі, саме цей підхід характерний і для дитячого інвестування, що останніми роками сягає все більших обсягів. Діти здебільшого віддають перевагу купівлі акцій тих компаній, продукцією яких вони користуються. При цьому високочолі аналітики щораз частіше з подивом з’ясовують, що ця тактика дає відмінні результати.
Проте інвестиційні досягнення дружини або дітей на тлі фінансових невдач того, хто, як і раніше, вважає себе «главою сімейства», нерідко загрожують значним погіршенням взаємин, аж до розлучення. Щоправда, є й такі сім’ї, що у разі знецінювання своїх інвестицій не займаються «призначенням винуватого», а загальними зусиллями починають нарощувати свій добробут. Так, як вони робили на зорі свого сімейного життя. І в деяких з них навіть з’являється відчуття, що вони повернулися в роки своєї юності. Начебто фінансова криза подарувала їм ще один медовий місяць.