І ЗНОВУ ПРО МАТЕРІАЛІЗАЦІЮ ТЕЛЕНАСИЛЬСТВА

Різке зростання дитячої агресивності педагоги та психологи давно вже пов’язують із лавиною насильства, що викидається з телеекранів. Кілька років тому було встановлено, що діти, котрі спостерігають сцени віртуального насильства понад шість годин щодня, надалі виявляються більш схильними до насильства реального. Однак перші достовірні дані, які показують залежність між тривалістю експозиції віртуального насильства і рівнем підліткової агресивності, були отримані лише зовсім недавно.

Група американських учених із Колумбійського університету та Нью-йоркського інституту психіатрії протягом 17 років відстежували долю 700 підлітків, педантично фіксуючи, скільки часу вони проводять перед телевізорами і що вони при цьому дивляться. Як виявилося, проблеми з поведінкою у підлітків починають виникати вже в тому випадку, якщо на зорі свого дорослішання сцени насильства на телеекрані вони спостерігають у середньому по годині на день. Якщо ж цей час перевищує три години на день, то частота скоєння цими підлітками насильницьких злочинів, включаючи убивства, бійки та пограбування, зростає як мінімум у п’ять разів. Так, наприклад, серед дітей, які отримували у віці 14 років щоденну «порцію» теленасильства, обмежену однією годиною, середній рівень прояву насильства у віці від 16 до 22 років склав 5,7 відсотка. Зате серед тих, хто спостерігав сцени насильства з екрана від однієї до трьох годин на день, акти насильства надалі чинив кожен п’ятий (22,5 відсотка). Серед тих, хто віртуальним насильством захоплювався ще більше, особливою агресивністю вирізнявся ледь не кожен третій (28,8 відсотка). Втім, ця статистика отримана без урахування статі підлітків. Адже серед хлопчиків дана кореляція проявляється набагато сильніше — частота вчинення актів насильства зростає в них із 8,9 до 32,5 і 45,2 відсотка відповідно.

Результати цього дослідження, опубліковані в березневому номері журналу Science, становлять особливий інтерес і тим, що вони вперше демонструють зростання рівня насильства залежно від «дози» теленасилля як серед тих, хто виявляв агресивність раніше, так і серед тих, хто вирізнявся достатнім миролюбством. Адже донедавна досить поширеною була думка, що найбільше насильницькі сцени по телевізору дивляться ті, хто і так має більшу схильність до цього. Тепер же, на думку Джеффрі Джонсона, одного з керівників дослідження, незаперечно доведено, що кількість екранного насильства треба різко обмежити.

Більше того, надлишок екранного насильства вкрай негативно впливає і на дорослих, нехай і досить молодих. Так, серед 22-річних молодих людей частка насильницьких злочинів, скоєних у віці до 30 років залежно від щоденної «дози» теленасильства розподілилися в такий спосіб: менше однієї години — 7,2 відсотка, від однієї до трьох годин — 9 відсотків, більше трьох годин — 17,8 відсотка. При розподілі за статевою ознакою в цій же групі було отримано такі закономірності: серед чоловіків наростання рівня агресивності було зафіксовано на позначках 14,6 відсотка, 14 відсотків і 18,8 відсотка, а серед жінок — 0; 3,9 відсотка і 16,8 відсотка. Судячи з усього, в Америці вже настав час переходити від фази накопичення інформації до фази рішучих дій. Шкода лише, що заборона на демонстрацію сцен насильства дітям докотиться до нас набагато пізніше, аніж весь голлівудський непотреб, піратська торгівля яким на наших ринках нікого вже не хвилюватиме.

за матеріалами International herald Tribune