І БУХТА АНГЕЛІВ, І НАМИСТО МІСТ...

Коли вже дома роздивляєшся різні позначки, уточнення, зроблені на планах-картах європейських міст, де побував, тільки тоді, здається, в усій повноті розумієш: як це чудово — бачити світ. Дивишся з ілюмінатора літака — інші землі постають ніби муляж із пап’є-маше в шкільному кабінеті географії. Їдеш в автобусі — а перед очима реальний фільм про життя іншої країни. Сам собі заздриш. Є така порода людей: хлібом не годуй — дай помандрувати.

Будапешт

Автобусні тури по Центральній Європі побудовані переважно так, що Будапешта не оминути. І на тих, хто ніколи тут не був, чекає багато відкриттів. Дунай тут, щоправда, не блакитний — як і у Відні. Саме по два боки знаменитої ріки і розкинувся Будапешт. Місто утворилося 1873 року після злиття трьох частин: Буди, Обуди і Пешту. Типовий маршрут по нинішній столиці Угорщини охоплює грандіозний, відновлений по війні Королівський палац, Собор св. Іштвана, пам’ятник королю Матіяшу (Корвіну), архітектурний ансамбль Фортечної гори з чудовою панорамою на місто. Центральна площа Будапешта — Площа героїв із гігантським обеліском і колонадою. (До речі, в усьому комплексі вгадується один із проектів оформлення... київського Майдану Незалежності.) Там же побачите грандіозні фігури вождів семи племен древніх мадярів, які привели сюди одноплемінників із берегів Волги. Поряд — знамениті купальні Сечені і замок Вайдахуняді, побудований у кінці ХІХ століття до тисячоліття угорської держави і котрий має елементи всіх замків на території цієї країни. Запам’ятається споруда парламенту, гора Геллерта, проспект Ондраші й вся розлога панорама міста, особливо чарівного вночі.

Іспанські принади

Чимало турфірм пропонують літній відпочинок на знаменитому побережжі Коста-Брава в Іспанії. По-перше, порівняно з Каннами чи Ніццою недорого. Можна порівняти: зазвичай маршрут в Іспанію захоплює й французький Лазурний берег. Але поки що ви, скажімо, обираєте пляж і Середземне море де-небудь, приміром, у Ллорет де Мар — своєрідній курортній столиці. І не розчаруєтеся. Але спершу — Барселона, столиця Каталонії. Це місто всесвітньо відомих художників Пікассо, Сальвадора Далі і не менш химерного архітектора Антоніо Гауді. Його Собор Саграда Фамілія залишиться для вас символом оригінальної, по-своєму гармонійної еклектики. Тут екзотичне минуле дивовижним чином поєднується з новітніми віяннями. В типовій екскурсійній програмі — готичний квартал, де зберігся Кафедральний собор, старий королівський палац: там перед католицькими королями схиляв чоло Христофор Колумб після далеких мандрів-відкриттів. Звісно, є тут йому величний пам’ятник. Грандіозний порт Барселони, площа Каталонії, знаменита вулиця Рамблас — круговерть барв, екзотичних пахощів, сувенірних магазинчиків. Голова обертом — і є від чого. Для охочих — корида, коли ви відповідно налаштовані: не всім це видовище до снаги. Є можливість побачити-почути фламенко, хоча бувальці стверджують: справжнє фламенко — на півдні Іспанії, у скромних ресторанчиках.

Фігейрас — це передусім Дім-музей Сальвадора Далі. Поїздка в Андорру — невеличку гірську державу — нагадає вам Сан-Марино. Принаймні, можливостями «шопінгу»: податки там невисокі, тому в місцевих магазинчиках аж товпляться черги.

Монсеррат — старовинний монастир у горах, відомий своєю святинею — статуєю «Чорна Мадонна», покровителькою Каталонії. Каталонці — інший етнос, ніж іспанці. Їхніми предками були іберійці, які зазнали впливу кельтів, римлян, аланів, вестготів, арабів, франків. Популярні ремесла — кераміка, художнє кування. Не тільки в Каталонії, а й по всій Іспанії повсюди зустрінете справжні мистецькі дива. Навіть у скромних, непоказних ресторанчиках. Непідробна старовина — на кожному кроці. Іспанці знають переваги своєї країни як туристичного центру із уцілілими оазами мавританських палаців і ароматом сходу, що так неповторно злився з європейськістю. Повсюди — доброзичливість, щирість — принаймні, така, що не відбила б у вас бажання приїхати сюди ще не раз. Кому — лицарський турнір у замку Вальтордера, кому — Парк розваг Порт Авентура. Ваша авантюра виправдовує дорогу чи не через усю Європу. Та ось ви прямуєте в інший її бік — у Бухту Ангелів, до Ніцци.

Ніцца і Канни

Назва Ніцца походить від назви античного поселення Нікайя (ІV ст. до н. е.). Панували свого часу тут і римляни — це місто вони називали Семенелум. Нині це адміністративний центр французького департаменту Приморські Альпи. Тут народився Гарібальді, похований Герцен. Ніцца — колишня столиця графства, що входило до Сардинського королівства (історична Італія). Сонцелікування, м’який унікальний клімат — ось чим приваблює цей курорт сьогодні. Пальми, гігантські фікуси, агави, особливо на фортечній горі, кущі стріліцій на площі Опера, кущі бугенвільї, що вражають каскадом цвіту — після Іспанії тут своя екзотика. Можна поїсти устриць — тут вони на кожному кроці у ресторанчиках. По-своєму вражає море: блакить неймовірна. Вона ще виразніша від білизни схожих на гігантські паруси готелів: свято життя, до якого причетні й ви. Й Англійську набережну, площу Массена, і вир сувенірних вуличок — усе це треба бачити на власні очі. В Антібі ви знову згадаєте Пікассо: свого часу він мешкав тут.

Ось знамениті Канни. Набережна Круазет, Палац фестивалів і конгресів, «Алея зірок» — все це ви бачили по телевізору. Тепер — на власні очі. Запам’ятається на перший погляд незрозуміла скульптура біля палацу: абстракція виявиться нічим іншим, як стосом збільшених... коробок із-під кіноплівки, де остання ніби випорснула, натворивши поетичного хаосу. А як записати на відео свіже повітря, пахощі моря квітів, серед яких із здивуванням упізнаєте наші чорнобривці та левкої. Для когось «нашим» виявиться російський православний собор св. Миколая або католицька базиліка св. Олени й Костянтина Великого. Чи музей Марка Шагала або колишня вілла Кочубеїв із полотнами нашої землячки Марії Башкирцевої. Переважно колишніми нашими земляками — вони є скрізь: від Будапешта до Парижа! — є російськомовні екскурсоводи, які волею долі опинилися в тих благословенних краях, де мусять працювати по-капіталістичному. У Ніцці проживають представники 110 національностей, є окремі квартали: італійський, арабський тощо. Курорт оточений морськими Альпами. Середня температура +24° С влітку і +13° С взимку. Сюди з’їжджалася й з’їжджається аристократія зі всього світу.

Венеція

Пригадуєте фільм «Плащ Казанови» із дивовижною Чуріковою? У вас є можливість побачити все те, від чого завмирало серце її романтичної героїні: площу св. Марка з собором, кафе «Florian» (воно існувало там чи не з ХVІІІ століття), Палац Дожів, міст Ріалто, Великий канал. І що цікаво: не раз у вас виникатимуть асоціації з мавританським стилем: палаццо Венеції, що подвоюються у водах і ніби занурюються в них, відрізняються від усіх інших розкішних будов, які вам уже пощастило бачити. Венеція дуже декоративна, святкова, ажурна. Але існує реальна загроза її осідання у воду. І, пливучи у водяному трамвайчику по Великому каналу, уважним поглядом зауважуватимете не тільки красу, а й занепад. Хоча перша поки що перемагає. Ви занурюєтеся в неї, стримуючи серцебиття і розгублюєтеся, де ж фотографуватися. На кожному кроці! Венеція — колись могутня морська держава, на чолі якої стояли дожі. Особливо зміцніла вона під час хрестових походів. Велич її — з тих часів.

Нині розробляється чимало планів захисту унікального міста від затоплення морем. Страшно й подумати, що таке диво може поглинути водна стихія. Галерею академії, Музей Коррер, Міжнародну галерею сучасного мистецтва, Галерею Франкетті… Саме у Венеції відбуваються знамениті міжнародні художні виставки — бієнале — ще з 1895 р. Цього року Україна вдруге братиме у них участь.

У магазинчиках — венеційське скло, традиційні маски. Спокуси — на кожному кроці, враховуючи поїздку (чи заплив?) на гондолі. А імена митців, котрі пов’язані з Венецією, як і назви палаців, — музика і туга за досконалістю: Тіціан, Тінторетто, Веронезе, Сансовіно, Верроккйо, Санта-Марія Глорйоза деї Фрарі, Сан-Джорджо Маджоре... Диво триває.