Хронограф. 28 квітня — 11 травня

28 квітня

1947 — Польська комуністична влада почала депортацію українського населення з його етнічних земель у Закерзонні (Лемківщина, Надсяння, Холмщина і Підляшшя) на західні та північні землі Польщі, які раніше належали нацистській Німеччини (див. статтю Ю.Гаврилюка).

29 квітня

1918 — Павло Скоропадський проголошений гетьманом України. Під час практично безкровного державного перевороту в Києві повалено уряд Української Народної Республіки.

30 квітня

1968 — У Радянському Союзі вийшов перший номер «самвидату» газети — «Хроники текущих дней», на сторінках якої містилися факти порушення прав людини в «країні розвиненого соціалізму».

1975 — Беззастережною капітуляцією проамериканського режиму в Сайгоні завершилася війна у В’єтнамі між Північчю та Півднем. Влада на півдні країни перейшла до рук Тимчасового революційного уряду.

1 травня

1851 — У Кришталевому палаці Лондона урочисто відкрилася перша Всесвітня виставка, присвячена досягненням техніки та культури. Ініціатором її став чоловік королеви Великобританії Вікторії принц Альберт. Кришталевий палац, побудований за проектом архітектора Джозефа Пекстона, називали восьмим дивом світу. На жаль, палац згорів 1936 року.

1886 — У США розпочався загальний страйк з вимогою встановити 8-годинний робочий день. У липні 1889 року конгрес II Інтернаціоналу оголосив 1 травня Днем міжнародної солідарності пролетарів (трудящих). У багатьох країнах світу і сьогодні 1 травня — державне свято, яке широко святкується.

2 травня

1817 — В Одесі заснований Рішельєвський ліцей.

3 травня

1935 — Фашистський диктатор Італії Беніто Муссоліні віддав наказ окупувати Ефіопію (Абіссінію). Незважаючи на героїчний опір армії імператора Хайле Селасіє I і на протести світової громадськості, італійці до середини травня 1936 року окупували країну при цілковитому потуранні країн «західної демократії».

1968 — Сутичка ліворадикальних студентів і поліції біля Сорбонни спровокувала початок масових заворушень у Франції. Студенти вимагали демократизації системи вищої освіти, але конфлікт поступово набув характеру громадянської війни, викликавши параліч державної системи. 13 травня більшість профспілкових організацій країни приєдналася до загального страйку. До кінця місяця страйкувало вже близько 10 млн. осіб. Президент Шарль де Голль так і не зміг переломити ситуацію (були підписані Гренельські угоди, якими передбачалося скорочення робочого тижня, підвищення зарплат, гарантії прав профспілок). У квітні 1969 року він подав у відставку після поразки на референдумі через реформу територіального устрою і сенату.

4 травня

1772 — Народився Фрідріх Арнольд Брокгауз, засновник усесвітньо відомого енциклопедичного видавництва, яке мало філії в десятках країн світу.

5 травня

1581 — Іван Федоров (Федорович) видав свою останню книжку в Острозі — «Хронологію» білоруського шляхтича-поета Андрія Римші. Незабаром Іван Федоров переїздив до Львову.

1820 — Народився видатний російський історик Сергій Соловйов, автор фундаментальної «Истории России с древнейших времен».

1941 — Головою Ради Народних Комісарів СРСР став фактичний глава держави, секретар ЦК ВКП(б) Йосип Сталін. Він замінив на цій посаді В’ячеслава Молотова, призначеного першим заступником глави Раднаркому зі збереженням посади наркома закордонних справ.

6 травня

1860 — Італійський революціонер Джузеппе Гарібальді на двох вітрильниках зі своїми прибічниками («тисяча» Гарібальді) відплив із Генуї, щоб через п’ять днів висадитися в Марсалі (Сицилія). Так почалася переможна війна з іспанськими Бурбонами, які правили в Південній Італії з 1735 року. Вже до кінця травня була звільнена Сицилія, а 7 вересня гарібальдійці увійшли в Неаполь.

7 травня

1915 — Кайзерівський підводний човен біля узбережжя Ірландії потопив фешенебельний суперлайнер «Лузітанія» тоннажністю 32 тис. тонн. Загинуло 1200 людей (із 1959 членів екіпажа і пасажирів).

1920 — Польські війська і союзні їм частини армії Симона Петлюри захопили Київ, вибивши з міста більшовиків. Незабаром переможці провели спільний парад, участь у якому поляків, які недвозначно підкреслюють, що Варшава будуватиме Річ Посполиту «од можа до можа», викликала здивування багатьох городян і налаштувала проти них селян-українців. Вже 11 червня, як писав Михайло Булгаков у нарисі «Киев-город», «среди совершенно безоблачного неба советская конница грубо и буденно заехала куда-то, куда не нужно, и паны в течение часа оставили заколдованный город».

8 травня

1429 — Жанна д’Арк на чолі французької армії деблокувала Орлеан, який знаходився в облозі англійців. Жанна, яка була поранена в цьому бою, відтоді стала національною героїнею, а ця подія — поворотним пунктом перебігу Столітньої війни між Англією і Францією.

1945 — У передмісті Берліна Карлхорсті о 22.43 за центральноєвропейським часом відбулася церемонія підписання остаточного Акта про військову капітуляцію Німеччини. За дорученням грос-адмірала Денніца, який очолював новий нацистський уряд, Акт підписали генерал-фельдмаршал В.Кейтель, адмірал фон Фрідебург і генерал-полковник Г.Ю.Штумпф. При підписанні Акта були присутні маршал Георгій Жуков (від СРСР), головний маршал авіації А.Теддер (Великобританія), генерал К.Спаатс (США), генерал Ж.М. де Латр де Тассіньї (Франція).

9 травня

1945 — Звільнено від нацистів Прагу. На допомогу повсталим пражанам підійшли власівці, що повернули зброю проти німців, а також американські і радянські частини.

10 травня

1940 — Нацистські війська вторглись у нейтральні країни: Бельгію, Нідерланди і Люксембург. Нідерланди капітулювали 15 травня, Бельгія — 28 травня.

1941 — Заступник Адольфа Гітлера в нацистській партії Рудольф Гесс здійснив повітряний політ у Великобританію із секретною місією, щоб схилити Лондон до підписання сепаратного перемир’я. Місія Гесса, який був змушений вистрибнути з парашутом у районі Іглшема (Шотландія), зазнала фіаско, і він був інтернований.

11 травня

1960 — Агенти спецслужб Ізраїлю викрали в Буенос-Айресі нацистського злочинця Адольфа (Карла) Ейхмана, який був вивезений у Єрусалим, де його засудили. Страчений у м.Рамла.