ХОЧУ Я, ВОДІЮ, ЩОБ ЩАСТИЛО ТОБІ!

Вітчизняний і зарубіжний досвід останніх років показав, що одним із найефективніших шляхів зниження аварійності на автомобільному транспорті є навчання водіїв оптимальним діям у критичних ситуаціях. На жаль, у чинних у нашій країні програмах підготовки водіїв замість цього дають теоретичні рекомендації, не підкріплені методикою виробітку й удосконалення необхідних навичок. За реальних умов дорожнього руху причинами помилок можуть бути не лише недостатній фаховий рівень водія, а й дорожні умови, низька дисципліна водіїв, дії пішоходів і чимало іншого.

У нашій країні один із найгірших у Європі показників дорожньо-транспортних подій. За останні 10 років в Україні сталася 420,6 тисячі ДТП, в яких загинуло 73,1 тисячі й отримали поранення різного ступеня тяжкості 453,3 тисячі чоловік. Щорічно в середньому на дорогах країни відбувається близько 40 тисяч ДТП, в яких гине близько 7000 чоловік і отримують травми різного ступеня тяжкості 45 тисяч.

Аварійність на автотранспорті завдає значних збитків економіці нашої держави. За оцінками експертів Всесвітнього банку реконструкції та розвитку сума збитків досягає майже 7 млрд. доларів США на рік.

Аналіз ДТП показує, що в більшості випадків водії не були готові до дій у критичній ситуації, часто застосовували неадекватні прийоми управління, що й було причинами втрати стійкості та керованості автомобіля.

Перспективним напрямом зниження аварій на автотранспорті є навчання водіїв прогнозуванню дорожньо-транспортних ситуацій. Найуразливішим місцем є відсутність методичних рекомендацій з уміння прогнозувати ситуацію на дорозі. У зв’язку з цим у критичних дорожньо-транспортних ситуаціях водії змушені застосовувати на практиці метод спроб і помилок. На жаль, поки що це єдиний шлях фахової підготовки водіїв, кваліфікація яких не відповідає сучасним вимогам.

Зрозуміло, що особливе місце в підготовці водіїв має займати їх навчання оптимальним діям у критичних ситуаціях, тобто контраварійна підготовка водіїв. Роботи останніх років переконливо показали, що оволодіння навичками початкової контраварійної підготовки (а цього можна досягнути за 4—6 днів занять на навчальному автодромі) заміняє від 10 до 15 років самонавчання водія, що нерідко закінчується аваріями різного ступеня тяжкості, пораненнями та загибеллю багатьох людей.

Контраварійна підготовка водіїв усіх категорій є найефективнішим засобом підвищення фахової майстерності водіїв. При цьому суттєво економиться час, матеріально-фінансові ресурси, різко підвищується безпека самого процесу навчання.

Аналіз дорожньо-транспортних подій показує, що найчастіше потрапляють в аварію водії, які мають трудовий стаж за фахом близько року. В міру накопичення досвіду частота ДТП дещо зменшується, а при стажі близько п’яти років знову зростає кількість ДТП (у відсотках до працюючих). Поясненням цьому може бути психологічний феномен «звикання» до небезпеки, що зовсім не замінює досвід та вміння адекватно діяти в критичній ситуації. Така самозаспокоєність досить дорого коштує суспільству.

Як показав результат останніх років, обсяг практичних занять, передбачений стандартними програмами автошкіл, не може забезпечити високої професійної надійності при управлінні автомобілем. При цьому, якщо сам процес управління можна засвоїти протягом короткого терміну, використовуючи не лише отримані знання, а й власний досвід, то для дій у складних і критичних ситуаціях необхідний цілеспрямований курс навчання. Курс контраварійної підготовки водіїв автомобілів розроблений на базі Міністерства транспорту України й тепер успішно застосовується в багатьох центрах Росії.

Досвід показує, що при затвердженні системи обов’язкового навчання водіїв основам контраварійного управління автомобілем, особливо зайнятих на перевезенні пасажирів, підвищується їхній професіоналізм і знижується рівень аварійності на шляхах нашої країни. Для столиці та інших крупних міст України ця проблема є найгострішою та актуальною, вирішення якої дає величезний соціально-економічний ефект.