ГОТОВНІСТЬ — НОМЕР ОДИН!

У вашому житті відповідальна пора — через два тижні ваша дитина стане першокласником. Щоб не прогавити найважливіше, скористайтеся цими порадами, які стануть в нагоді не лише для мам майбутніх першачків.

1. Завчасно переведіть дитину на режим дня, максимально наближений до шкільного.

2. Не відкладайте на останній день купівлю шкільного приладдя, одягу та фізкультурної форми. Не забудьте про дрібниці — бантики, гольфики, носові хустинки та ін.

3. Кілька разів пройдіть із дитиною весь маршрут від будинку до школи й назад. По дорозі зверніть її увагу на світлофори, підземні переходи, а якщо треба, то на номери автобусів і тролейбусів, на яких вона зможе добратися до школи.

4. Самостійно відмикати і замикати двері майбутній першокласник повинен вміти обов’язково!

5. Ім’я та по батькові класного керівника дитина повинна вимовляти без запинки: в останніх числах серпня повторюйте їх по кілька разів на день.

Психологічна готовність дитини до школи — запорука її швидкої адаптації в нових умовах. Для цього потрібно частіше розмовляти з нею про те, що навчання в школі — природний етап у житті кожної людини; перші невдачі — не привід серйозно засмучуватися, постараєшся — і все вийде; швидкі успіхи не привід задирати носа; потрібно з повагою ставитися до вчительки, але не плутати з мамою — вона не зобов’язана так само любити кожного зі своїх учнів, як їх люблять удома.

І найважливіше. Якщо ви хочете, щоб першого вересня все було гаразд, заспокойтеся самі. Розслабтеся чи просто візьміть себе в руки. Це дійсно важкий день... для батьків. Одна вразлива мама так описувала цей день: «Я не спала всю ніч. Страшенно хвилювалася: здавалося, що квіти до ранку зів’януть, син щось зробить не так тощо. Заснула тільки під ранок, у результаті не почула будильника і підхопилася буквально за десять хвилин до того, як потрібно було виходити з дому. Розбудила сина, абияк одяглася, і бігом ми вискочили на вулицю. В автобусі я відсапалася й тут помітила, що люди на мене якось дивно поглядають. Лише підходячи до школи, зрозуміла, у чому річ. Чудову ошатну сукню я в поспіху нап’яла... навиворіт. Не хочу й згадувати, як викручувалася з цієї історії». Щоб не трапилося подібного, «головне — це спокій, тільки спокій», як говорив Карлсон.