ГОДУВАТИ ЧИ НЕ ГОДУВАТИ ДИТИНУ ГРУДДЮ?

Доведено, що стрес, який дитина відчуває при народженні, не порівнюється за силою із жодним іншим у наступні роки її життя. І тому відразу ж після появи на світ немовля має відчути материнське тепло, почути голос і побачити обличчя матері, відчути комфорт і захищеність. Перша година життя маляти має дуже велике значення для формування його фізичного та психічного здоров’я.

За радянських часів у пологових будинках існувала нічим не обгрунтована практика відлучення дитини від матері в родильному залі, годівлі новонародженого зцідженим молоком або молочними сумішами з пляшечки по годинах. Сьогодні досить часто можна почути про те, що українські пологові будинки переходять на нові європейські методи допомоги породілі та навонародженому — спільне перебування матері і маляти після пологів, вигодовування дитини груддю. Насправді ж ніхто нікуди не переходить, а просто повертається до колишніх національних традицій, адже споконвіку дітей в Україні годували грудним молоком матері — найкращим, що створено природою для росту і розвитку малюка. І нині в нашій країні активно розвивається Ініціатива ВООЗ—ЮНІСЕФ «Лікарня, доброзичлива до дитини», МОЗ прийняло програму підтримки грудного вигодовування дітей в Україні.

Щоб дитина росла здоровою, їй необхідне добре збалансоване харчування і насамперед молоко матері, у якому містяться корисні речовини для її росту і захисту ще нерозвиненої імунної системи. Немовля народжується стерильним. З першим же ковтком материнського молока і з першим вдихом у нього відбувається заселення в дихальні шляхи і кишечник мікрофлори. Тому бажано, щоб немовля приклали до грудей матері ще в родильному залі. Це сприяє не лише встановленню тіснішого психоемоційного контакту матері та дитини, а й стимулює лактацію у жінки. При сімейних пологах сьогодні можливе навіть покладання новонародженого на груди і живіт тата. У даному випадку переслідується мета домогтися заселення організму дитини мікрофлорою батьків, а не родильного залу і, звісно, дуже важливий психологічний аспект цього процесу.

Із кожним днем дедалі більше лікарів-педіатрів вважають за доцільне спільне перебування в одній палаті матері і новонародженого після пологів, годівля немовляти на його вимогу. За думкою співробітників ІПАГ і кафедри неонатології КМАПО, вигодовування дітей раннього віку на вимогу більш фізіологічне як для дитини, так і для матері. Вагомим аргументом на користь вільного режиму годівлі професор Є.Шунько вважає те, що в материнському лоні дитина живиться через кров і за допомогою заковтування навколоплідних вод. При цьому процес живлення здійснюється залежно від потреби в ньому плоду. Тому й після народження природніше годувати малюка в ті моменти, коли у нього з’являється відчуття голоду. Професор В.Отт зауважує, що понад півстоліття тому видатні вітчизняні педіатри говорили про період адаптації організму матері і новонародженої дитини, у який відбувається звикання організму годуючої жінки до організму дитини і має встановитися відповідність двох організмів як «ключика і замка». В одних дітей така адаптація відбувається швидше, і вони приймають режим годівель по годинах, у інших же виникає необхідність у прикладанні до грудей до десяти і більше разів на добу, тобто тоді, коли дитина голодна, а не за режимом.

Голод — це нове відчуття для дитини, оскільки в утробі матері її «підгодовували» постійно. Тепер вона мусить довго обходитися без їжі. Її стравоварильній системі ще важко впоратися із великою кількістю їжі, одержуваної через довгі інтервали часу. Отже, спочатку основне правило — годувати потроху і так часто, як того вимагає малюк. Спочатку це може відбуватися кожні дві години, пізніше проміжок між годівлями стає довшим, доки дитина не виробить свій власний режим харчування. Згодом буде досить 6—7 годівель на добу.

На сьогодні харчування майбутньої і годуючої мами в Україні в більшості випадків є неповноцінним, тобто вагітні і годуючі мами недоодержують м’яса, риби, яєць, молочних і рослинних продуктів, що є джерелами вітамінів і мікроелементів. Дослідження показали, що багато наших вагітних жінок лише на 35—65% можуть забезпечити свою майбутню дитину вітамінами. Це призводить до формування різноманітних патологічних станів і у жінок, і у дітей. Дуже велика потреба вУкраїні в спеціальних продуктах харчування для вагітних жінок і матерів, які годують.

На жаль, в Україні лише 60% жінок годують дітей грудьми до трьох місяців; до шести місяців грудне вигодовування зберігається у 40%, а до року догодовують лише 12%. У зв’язку з цим дуже важливою є робота медиків із роз’яснення переваг грудного вигодовування і навчання правилам годівлі дітей грудьми, збереження лактації.

У нашій країні розроблено низку продуктів (адаптовані суміші) для дітей, позбавлених материнського молока. Добір їх має здійснювати лікар з урахуванням індивідуальних особливостей малюка.

Регулярна годівля грудьми сприяє рівномірному утворенню молока. Збалансоване харчування в період вагітності та годівлі сприятливо впливає на процес лактації. Одного разу припинивши грудне вигодовування, дуже важко повернутися до нього знову. Процес годівлі груддю може бути порушений при введенні продуктів штучного харчування в раціон новонародженого. Рекомендується в перші 4—5 місяців життя дитини годувати її винятково груддю. Склад грудного молока цілком відповідає потребам немовляти і «росте» разом із ним. Трапляється і тимчасове зменшення кількості грудного молока (лактаційні кризи), викликане стресами і втомою жінки, активним ростом дитини. У такому випадку потрібно збільшувати частоту годівель до 12 разів на добу, прикладати немовля до обох грудей, увести нічну годівлю, якщо досі вона була відсутня, якнайбільше відпочивати, достатньо пити рідини. Ефективним засобом підвищення лактації є і фітотерапія на основі лактогенних трав, таких, як кропива, меліса, кмин, фенхель, аніс, галега. Фітозбори слід приймати лише в тому випадку, коли зменшується кількість молока, тобто в період лактаційних криз. Якщо ж у мами тривалий період не виробляється достатня кількість грудного молока, то такі фітозбори чи спеціальні чаї для підвищення лактації можна приймати довгий час.

Окрема й немаловажна тема — вигодовування дітей із діатезами, які є схильністю організму до захворювань внаслідок успадкованих відхилень функціональних систем організму. На думку професора А.Тяжкої, підвищена чутливість плоду до харчових алергенів формується вже з 11—12-го тижня вагітності. У випадку виявлення генетичної схильності до алергії надзвичайно важливим є правильне харчування матері під час вагітності, а потім і при годівлі груддю. За відсутності алергічних проявів у майбутньої мами немає необхідності в дуже суворому дотриманні дієти. Однак раціон жінки має включати ті продукти, до яких ми адаптовані. Тому краще утриматися від вживання великих кількостей екзотичних фруктів і соків із них. Основний принцип харчування майбутньої мами — збалансованість і повноцінність раціону.

На думку професора В.Отт, добовий обсяг рідини мами, котра годує, з урахуванням перших страв не повинен перевищувати 1,5—2 літра, причому кількість коров’ячого молока слід обмежити до 400 мл, оскільки його надлишкове вживання жінкою, котра годує, нерідко призводить до прояву діатезу у дитини.

На тлі різноманітних суперечок лікарів (педіатрів, дитячих дієтологів), мабуть, єдиним питанням, яке вже не потребує обговорення, є питання про необхідність природного вигодовування і його переваг. Не слід забувати про те, що від рішення матері, годувати чи не годувати малюка груддю, залежатиме його здоров’я протягом усього життя. А це, погодьтеся, найважливіше. Адже міцне здоров’я — це коштовний подарунок, який мама здатна подарувати своєму дитяті і який зробить щасливим не лише дитину, а й позбавить багатьох проблем його батьків.