ГЕНЕТИЧНА ДІЄТОЛОГІЯ

Суперечки про те, як харчування майбутньої матері впливає на генотип її дитини, завдяки результатам вражаючого експерименту набули особливої гостроти. Товсті руді миші, що страждали на ожиріння, цукровий діабет і онкозахворювання, давали життя звичайним коричневим мишенятам, струнким, в’юнким і ... здоровим. І все завдяки тому, що раціон матерів був збагачений вітамінами і мікроелементами. Рональд Джертл, професор радіаційної онкології, автор статті в журналі Molecular and Cellular Biology, підкреслює, що не менш переконливі докази впливу дієти матерів на функціонування геному їхнього потомства можна отримати як на улюблениці всіх генетиків — дрозофілі, так і на людях.

Рак, серцево-судинні захворювання, діабет, шизофренія, маніакально-депресивні стани — ось далеко неповний перелік патологій, схильність до яких передається в спадщину. І ця схильність може бути суттєво скоригована усього лише правильним харчуванням майбутніх матерів.

Як припускають учені, механізм цього явища найбезпосереднішим чином пов’язаний з процесом метилування — приєднання метилових груп до окремих ділянок хромосом, що дозволяє активувати або ж дезактивувати окремі гени. У людини відомо близько 80 генів, які визначають її пре- і ранній постнатальний розвиток. Оскільки для свого нормального функціонування усі вони мають бути метиловані, саме в ці періоди людський організм виявляється найбільше вразливим перед навколишнім середовищем. Більше того, саме ступінь метилування генів сперматозоїда і яйцеклітини нерідко визначає, хто з них буде «хазяїном у домі». Цікаво, що найчастіше чільна роль дістається генам, принесеним яйцеклітиною. Фахівці порівнюють процес метилування з обробкою текстового файла різними комп’ютерними редакторами: основний зміст при цьому не змінюється. А от його сприйняття зазнає суттєвих змін.

Інтенсивність процесу метилування дуже залежить від раціону не лише індивідуума, а й його батьків, принаймні матері. У своєму експерименті д-р Джертл використовував лінію мишей із підвищеним синтезом протеїну, котрий не лише забезпечує незвичне яскраво-руде забарвлення, а й блокує центр насичення, викликаючи тим самим ожиріння і схильність до діабету. При цьому миші отримували харчування, багате на метилові групи — за рахунок збагачення їжі вітаміном В12, фолієвою кислотою, холіном і бетаїном. На цій дієті миші сиділи як до вагітності, так і під час неї і навіть у період вигодовування. І синтез шкідливого протеїну при цьому виявлявся повністю або частково блокованим.