ФІНАНСОВА КРИЗА ЖАНРУ

Чергова економічна криза, що вибухнула в Туреччині в середині лютого нинішнього року, вдарила по представниках практично всіх професій. Проте найбільше постраждали турецькі журналісти. З 12 тисяч чоловік три тисячі отримали днями повідомлення про звільнення.

Власники як електронних, так і паперових мас-медіа звинувачують в усьому загальне погіршення економічної ситуації, внаслідок якої різко і ширше скоротилися обсяги реклами з одного боку й тираж видань і підписка на телеканали — з другого. Проте самі ті журналісти також оцінюють цю ситуацію трохи інакше, стверджуючи, що такі масові скорочення є проявом швидше політичних, ніж економічних причин.

Для країни з 65-мільйонним населенням загальний тираж усіх газет у три мільйони завжди вважався недостатнім, проте зараз він ще більш скоротився. З 17 національних телестанцій лише одна-дві можуть дозволити собі говорити про самоокупність. Однак за останнє десятиліття кіль-кість приватних видань і телестанцій в країні зросла. Як стверджують знаючі люди, крупні бізнесмени перетворюються на медіа-магнатів із єдиною метою — формувати сприятливу для себе й свого бізнесу громадську думку. Турків це чомусь дивує — їм важко зрозуміти, що приватний підприємець може фінансувати явно збиткове підприємство лише з «ідейних» міркувань.

Проте саме ці «ідейні» міркування викликали в країні штучне зростання кількості різноманітних мас-медіа, які не тільки не користувалися попитом і популярністю серед населення, а й відверто дратували значну його частину. Приміром, прагнення наслідувати британські таблоїди, які публікували на сторінках фотографії напівоголених жінок, викликало різкий осуд із боку ісламу — основної релігії країни.

Ситуація, за якої найвпливовішим турецьким бізнесменам стало «не до жиру», для журналістів взагалі виявилася майже смертельною. Чи варто говорити, що першими в списках на звільнення опинилися журналісти, які дозволяли собі в недалекому минулому критичні висловлення як на адресу уряду, так і на адресу «багатих і знаменитих». Твердження, що економічна криза послужила чудовим приводом для того, щоб позбавитися занадто вільно мислячих, було висловлене багатьма журналістами. Природно, тими, кого вже звільнили.