Джентльмени надають перевагу підлеглим

Стаття, опублікована в останньому номері журналу Evolution and Social Behavior, уже встигла викликати певний резонанс як у науковому середовищі, так і в популярних ЗМІ. Йдеться у ній про експеримент, який поставила Стефані Браун, соціальний психолог із Мічиганського університету. Пропонуючи своїм студентам-випускникам фотографії незнайомих представників протилежної статі, вона просила за 10-бальною шкалою оцінити ступінь їхньої привабливості з погляду спільного відвідування вечірки, запрошення на побачення і створення сім’ї. При цьому кожну фотографію вона супроводжувала інформацією про службове становище зображеної на ній людини. Загалом в експерименті взяли участь 120 випускників чоловічої статі та 208 — жіночої. Результати виявилися досить красномовними. Дівчата обирали собі партнерів, виходячи переважно з їхньої зовнішньої привабливості. А от молодики робили рішучий вибір на користь гаданих секретарок (особливо це стосувалося потенційного одруження). Хоч би якою привабливою виглядала претендентка на фото, інформація про те, що вона є безпосереднім начальником опитуваного, дещо знижувала для неї можливість бути запрошеною на вечірку або на побачення і практично повністю виключала бажання одружитися з нею.

Втім, результати цього експерименту виявилися набагато менш несподіваними, ніж зроблені на їх підставі висновки. В основі таких чоловічих уподобань, стверджує автор дослідження, лежать біологічні чинники, серед яких домінуючим є прагнення залишити після себе нащадків. І річ тут зовсім не в тім, що захоплені власною кар’єрою жінки не надто прагнуть узагалі народжувати дітей. Виявляється, чоловіки менше покладаються на подружню вірність жінок, які займають домінуюче порівняно з ними службове становище. Жінка, котра обігнала їх під час сходження службовою драбиною, з погляду чоловіків, має більше шансів «пошити їх у дурні» й у сексуальному плані.

Щоправда, з такою інтепретацією одержаних результатів згодні далеко не всі фахівці. Елен Бершайд, професор психології університету Міннесоти, також вважає, що головна причина формування такого стереотипу чоловічої поведінки визначається еволюційними чинниками. Однак їхню дію вона вбачає в еволюційній запрограмованості самців контролювати навколишнє середовище. В тому числі (або навіть насамперед) представниць протилежної статі. А контролювати свого боса набагато складніше, ніж секретарку. Втім, професор наголошує, що такі поведінкові реакції є атавізмами, і в сучасних умовах, у яких чинники соціальної еволюції за своєю значущістю перевищують чинники еволюції біологічної, вони поступово зникнуть.