«Двоголовий» доктор наук

Поділитися
Україна подарувала світові багато славетних учених-аграрників, та водночас і сама приймала науковців з інших країн, зокрема колишнього СРСР...

Україна подарувала світові багато славетних учених-аграрників, та водночас і сама приймала науковців з інших країн, зокрема колишнього СРСР. Один із таких вчених — Володимир Іванович Власов, доктор сільськогосподарських та економічних наук, професор, академік Казахської академії аграрних наук. Отримавши фахову освіту ще за радянської доби, він реалізував свій неабиякий потенціал як на науковій, так і на дипломатичній ниві.

Народився Володимир Власов 10 березня 1938 року у Казахстані, в місті Семипалатинську у родині службовців. Ще школярем Володимир захоплювався біологією, організував у школі зоокуточок, що, безперечно, позначилося на його рішенні піти навчатися в зооветеринарний інститут. Розміщувався він, до речі, у будинку колишньої жіночої гімназії, де навчалася до революції Володина мати.

По закінченні інституту в 1960 році Володимир був направлений на роботу в райсільгоспінспекцію Кокпектинського району Семипалатинської області. Але щоденне багатогодинне «висіння» на телефоні, збирання відомостей із господарств та передача телефонограм юнака не влаштовували, і він домігся переведення на посаду зоотехніка відділку в радгосп «Семипалатинський» Ново-Покровського району.

Працюючи в радгоспі, В.Власов проводив досліди з акліматизації чорно-рябої худоби, завезеної з Підмосков’я. Дослідження велися в тісному контакті з ученими альма-матер, і 1962 року молодого вченого запросили туди асистентом на кафедру великого тваринництва, якою на той час керував ректор інституту професор Б.Садиков, перша людина, котра вплинула на подальший шлях Власова в науці. Однак навантаження викладацькою роботою майже не залишало часу на дослідження, і Володимир вирішив вступати в аспірантуру. Другою альма-матер для нього став НДІ тваринництва Лісостепу і Полісся УРСР. Під керівництвом професора Ф.Ейснера, видатного українського вченого і селекціонера, який, до речі, приїхав в Україну з Підмосков’я, Власов підготував і в 1969 році захистив у м.Тарту (Естонія) кандидатську дисертацію з проблем успадкування господарсько-корисних ознак великої рогатої худоби.

В.Власов і міністр закордонних справ А.Зленко у Вашингтоні
Молодшому науковому співробітнику В.Власову доручили вести селекційну роботу зі стадом великої рогатої худоби на широковідомому молочному комплексі «Кутузовка» (Харківської області). За відносно стислий термін ученому вдалося створити високотипове стадо корів з продуктивністю понад чотири тисячі кг молока. Набутий досвід дозволив сформувати фактично нову систему ведення селекції, викладену в першому часів СРСР підручнику з технології виробництва молока на промисловій основі (В.Власов став його співавтором).

Впродовж семи років Володимир Іванович пройшов в інституті шлях від молодшого наукового співробітника до завідувача лабораторії генетики. Талановитого вченого помітили в Києві, і 1976 року В.Власов був направлений на роботу заступником директора з наукової роботи НДІ тваринництва степових районів ім. М.Іванова «Асканія-Нова». На жаль, йому довелося працювати там недовго (1976—1979), хоча їхав він з великим бажанням відновити славу «Асканії-Нової» як мекки селекціонерів.

Після зміни керівництва інституту В.Власова змушений був просити переведення в інший науковий заклад. В Інституті розведення і штучного осіменіння великої рогатої худоби (м. Бровари Київської області) він організував відділ АСУ і протягом чотирнадцяти років керував селекційним процесом.

В.Власову вдалося створити унікальну систему селекції великої рогатої худоби, яка не мала аналогів у країні: від автоматизованого робочого місця селекціонера до всеукраїнської системи оцінки бугаїв за якістю нащадків. «Всі казали, що це неможливо, — наголошував президент УААН академік М.Зубець, — а Власов зробив». Для реалізації всіх положень АСУ в інституті, перейменованому на той час в «Інститут розведення і генетики тварин», з ініціативи В.Власова було створено перший на теренах колишнього Радянського Союзу спеціалізований Селекційно-обчислювальний центр.

За результатами цієї роботи у 1982 році Володимир Іванович Власов захистив докторську дисертацію з проблем селекції сільськогосподарських тварин, а за роботу у сфері підготовки кадрів вищої кваліфікації отримав атестат професора (1992 р.).

Тим часом життя стрімко змінювалося. Україна здобула незалежність і потребувала кваліфікованих дипломатичних кадрів. Тодішній міністр сільського господарства України Ю.Карасик на запит Міністерства закордонних справ рекомендував професора В.Власова на посаду радника Посольства України у США з питань агропромислового співробітництва.

На початку дипломатичної кар’єри Володимиру Івановичу багато в чому допоміг перший посол незалежної України у США О.Білорус, член-кореспондент НАНУ, нині —народний депутат України, керівник комітету з закордонних справ Верховної Ради України. Згодом його змінив на посаді Ю.Щербак, відомий письменник, перший міністр екології незалежної України.

На новій роботі, в новій ситуації В.Власов як повноважний представник держави у сфері агропромислового співробітництва успішно налагоджував контакти в Міністерстві сільського господарства США, що дозволило збільшити чисельність українських аграріїв, які проходили стажування в Штатах за програмою «Кохран». Співпраця з університетами США сприяла налагодженню зв’язків між викладачами вітчизняних і американських навчальних аграрних закладів. Цю роботу було відзначено спеціальною нагородою Університету штату Айова.

У ті роки, коли практично не фінансувалося поповнення інформаційної бази нашої бібліотеки, особливо іноземною фаховою галузевою літературою, цільові надходження від В.Власова кількох сотень монографій та журналів, які він отримував у подарунок від Національної сільськогосподарської бібліотеки США, були як ковток свіжого повітря. Згодом налагодився і багаторічний обмін виданнями з Університетом штату Айова.

Одним із реальних інформаційних проривів, який показав значення України для розвитку сільського господарства США, були збір і узагальнення В.Власовим за сприяння української діаспори матеріалів та унікальних архівних документів, експонованих на виставці «Внесок українців у сільське господарство США». Було продемонстровано, як створювалися американські сорти пшениці на генетичній основі українських сортів; як київський професор Савицький, що внаслідок переслідувань емігрував у США після Другої світової війни, винайшов однонасіннєвий сорт цукрового буряку, зробивши цим технологічну революцію у буряківництві всього світу; як українці створили штучний колаген, що нині використовується для вирощування шкіри при опіках, і таке інше. Виставку відвідали керівники міст США, дипломати, представники української діаспори, вона демонструвалася і в посольстві, і в університетах та культурних центрах українців у США.

В.Власов брав активну участь у реалізації програм візитів до Сполучених Штатів президентів України Л.Кравчука і Л.Кучми, прем’єр-міністрів, міністрів сільського господарства України Ю.Карасика, П.Гайдуцького, А.Хорішка та інших урядовців. Добрі контакти у Міністерстві сільського господарства сприяли збільшенню таких потрібних Україні у ті роки обсягів товарних кредитів у вигляді фуражного зерна та шротів, а також отриманню кредиту Ексімбанку США для закупівлі техніки.

Посол Ю.Щербак доручив В.Власову також вести аналітичну роботу в галузі медицини й налагоджувати організаційну діяльність у сфері споріднення міст США та України, яка була відзначена персональною нагородою Sister Cities International.

Велику увагу В.Власов приділяв інформаційному забезпеченню міністерств, дослідних та навчальних закладів власними аналітичними збірниками з питань розвитку сільського господарства та аграрних ринків, змін аграрної політики у світі та США. Ці матеріали широко використовувалися не тільки як джерела інформації, а й для підготовки нормативних і законодавчих актів із реформування вітчизняного сільського господарства.

Окрім зустрічей із державними діячами США, Володимир Власов налагоджував творчі особисті стосунки з широким колом представників української діаспори, науковців США та всього світу. Зокрема спілкувався з І.Федьківим, радником міністра сільського господарства США і фактичним родоначальником економіки лісництва та національної концепції охорони навколишнього середовища, завдяки якій у США діють численні програми збереження землі. Запам’яталися зустрічі з Норманом Борлаугом — Нобелівським лауреатом, батьком «зеленої революції». Інформацію, отриману від цього вченого зі світовим ім’ям, В.Власов частково використав у процесі написання монографії «Глобальна продовольча проблема». Цікаво, що їхнє знайомство відбулося під час нагородження призом The World Food Prize Мухамада Юнуса, який згодом, у 2006 році, за розробку системи мікрокредитування і подолання бідності фермерами Бангладешу також став Нобелівським лауреатом.

Були численні зустрічі та дискусії з віце-президентом США А.Гором, який відповідав за питання екології й продовольчої безпеки і 2007 року також став Нобелівським лауреатом.

Познайомився Володимир Іванович і з Д.Глікманом, міністром сільського господарства США, який був одним із ініціаторів та головних розробників узагальненого закону США щодо сільського господарства.
Д. Глікман мав українське коріння: його дід народився і жив у Житомирській області.

Працю професора В.Власова на дипломатичній службі було відзначено державною нагородою — орденом «За заслуги» ІІІ ступеня.

П’ять років у США — це велике випробування для душі людини, котру оточують носії інших менталітету, поглядів та сприйняття дійсності. Ці роки не могли не викликати у подружжя Власових ностальгії за Україною. Тому, хоч Ю.Щербак просив родину попрацювати з ним до завершення його терміну каденції (листопад 1998 року), В.Власов написав заяву з проханням повернути його на Батьківщину. Це безпрецедентний випадок, коли дипломат сам просить припинити закордонне відрядження.

Спроба після дипломатичної роботи попрацювати в бізнесі, у представництві американської компанії IBE TRADE CORPORATION у Києві, довела професору Власову, що це не його справа. Тоді, взявши на озброєння набутий досвід співпраці з дослідницьким центром світового Банку, WORLD WATCH INSTITUTE, міністерством сільського господарства США та університетами у сфері забезпечення людства продовольством і економіки сільського господарства, В.Власов протягом року написав монографію «Глобальна продовольча проблема», з якою прийшов до академіка П.Саблука, директора Інституту аграрної економіки, з проханням узяти його на роботу в науковий підрозділ. В.Власов був призначений головним науковим співробітником відділу зовнішньоекономічних зв’язків інституту.

Відтоді в житті вченого розпочався новий етап, наповнений дослідницькою працею у сфері продовольчого забезпечення, оцінок аграрних ринків, аналізу глобалізаційних процесів. Володимир Іванович вирішив підготувати другу докторську дисертацію з аграрної економіки. Цю ідею підтримав директор інституту, а науковим консультантом став член-кореспондент НАНУ О.Білорус, відомий у світі спеціаліст з економіки та засновник української школи глобалістики.

У дисертації на тему «Продовольча проблема в умовах глобалізації» вчений об’єднав чотири головні складові продовольчої проблеми: дедалі чисельніше населення як споживач продукції сільського господарства; земля як єдиний її постачальник; виробництво аграрної продукції та аграрна наука як головний двигун нарощування потрібних людству обсягів виробництва продовольства. У січні 2005 року В.Власов успішно захистив дисертацію, ставши першим в історії Української академії аграрних наук, як сказав О.Білорус, «двоголовим» доктором наук. А 2006 року Володимира Власова було обрано дійсним членом Академії сільськогосподарських наук Республіки Казахстан.

Автор і співавтор 27 монографій, понад 400 друкованих праць, науковий керівник вже не одного десятка аспірантів та докторантів, співавтор Закону України «Про зерно і ринок зерна України», член Всеукраїнського конгресу економістів аграрників, член Європейської асоціації аграрних економістів і, за сумісництвом, представник цієї організації у зв’язках з українськими економістами-аграрниками, професор В.Власов, як завжди, зважено й морально продовжує свій творчий шлях, передаючи досвід і знання новому поколінню майбутніх вчених-економістів незалежної України.

Подією став вихід протягом 2005—2006 років чотиритомного видання «Сільське господарство України — від минулого до сьогодення» (т. 1 — «Землеробство України: від праслов’ян через події ХІХ і ХХ століть до наших днів»; т. 2 — «Від становлення земельних відносин до комплексної механізації виробництва», т. 3 — «Аграрна політика і мікроекономічні відносини в аграрному секторі України»; т. 4 — «Аграрна наука: розвиток та досягнення») за редакцією академіка М.Зубця, підготовлене нашою бібліотекою разом з ННЦ «Інститут аграрної економіки» УААН. Професор В.Власов став не тільки ідейним творцем цієї праці, а й генератором узагальнень. Цікаво, що фінансове забезпечення цього унікального видання, яке вийшло до 75-річчя від дня заснування Української академії аграрних наук, здійснив давній знайомий Володимира Івановича — внук одного із творців державності України І.Фещенка-Чопівського Юрій, який мешкає у США. Нині триває робота над п’ятим томом.

Маю особисте сподівання, що врешті-решт Володимир Іванович завершить розпочату ще в часи дипломатичної служби у США велику працю з відтворення неупередженої історії внеску українців та України у розвиток науково-освітнього забезпечення цієї країни. І хто знає, може, Україна на сімнадцятому році дер­жавності, окрім, безперечно, цікавої монографії, вперше отримає і «триголового» доктора наук.

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі