Добровольці-вогнеборці

З початку року в Україні сталося понад 10 тис. пожеж. Більше половини їх пов'язані з житловим сектором.

Щодня ми чуємо про нові небезпеки та ситуації, пов'язані з вогнем. За останні два тижні сталася низка масштабних пожеж у різних районах Києва, Одеси та Дніпра. Інколи державні пожежні бригади прибувають на місце пожежі запізно, робочих рук для швидкої ліквідації небезпеки просто не вистачає.

З середини 2017 р. в Україні стартував проект "Добровольці-вогнеборці", який має на меті заохотити громади до формування добровільних пожежних команд на місцях, підвищити культуру безпеки серед населення, об'єднати громади навколо ідеї швидкого реагування на можливі небезпеки власними силами, не чекаючи сторонньої допомоги.

Чому потрібні такі добровільні команди? По-перше, зменшується час реагування, а отже кількість жертв і збитків. По-друге, збільшується кількість осіб, які мають необхідні навички для участі в гасінні пожежі. Щоб забезпечити територію будь-якої громади належним реагуванням, має бути кілька пожежних команд. У кожної з них є певний радіус дії. Однак сьогодні державні частини інколи настільки віддалені одна від одної, що доїжджають не менше, ніж за годину, коли вже нічого гасити. У новій системі, яку пропонують "Добровольці-вогнеборці", на виклик виїжджає місцева пожежна команда, але диспетчер, крім того, викликає добровольців, які пройшли відповідне навчання і можуть допомагати професійним пожежникам. Якщо добровольці прибувають раніше за професійних пожежників, то можуть працювати і без техніки: надавати домедичну допомогу, проводити розвідку пожежі або інформувати диспетчера про необхідність підкріплення.

Взагалі, добровільна пожежна охорона в Україні набула розвитку ще на початку минулого століття, коли в кожному селі, особливо на Західній Україні, діяла добровільна пожежна команда. Нормативно це було передбачена ще з часів Радянського Союзу. Нині багато добровільних пожежних дружин існують виключно на папері, немає нормальної системи їх підготовки. А державних чи місцевих пожежних команд для швидкого реагування не вистачає.

Тим часом жодна розвинена країна не спирається виключно на державні пожежні служби. У Європі, Канаді, США, Скандинавії та Латинській Америці завжди залучають добровольців. Їх більше, ніж професійних пожежників. У багатьох країнах до добровільних пожежників висуваються дуже жорсткі вимоги, адже ця діяльність вважається престижною. За кордоном проводять масштабні рекрутингові кампанії і відбирають найбільш умотивованих та підготовлених. Цікаво, що в Чилі планували впровадити для них систему оплати, але добровольці обурилися й відмовилися.

Трапляються й негативні кейси. Наприклад, в Італії та Польщі (де діє система оплати за виїзди на пожежі) люди інколи самостійно підпалювали якісь місцини, щоб виїжджати на виклики і отримувати гроші. Розробляючи систему мотивації, завжди слід враховувати людський фактор.

Для України зараз є прикладом гібридна модель залучення добровільних пожежників до місцевих пожежних команд, як у Австрії та Німеччини. Згідно з гібридною моделлю, добровільними пожежниками на місці керує професіонал. Діяльність оперується через диспетчера. Наприклад, у Німеччині добровольцями-вогнеборцями є 1% населення - близько 1 млн чоловік! Якщо бодай 1% українців (а це не менше 400 тис. людей) приєднаються до руху, то рівень безпеки на місцях буде зовсім іншим.

Щоб така модель почала діяти, потрібно змінити законодавство, в якому зараз чітко не визначено статусу добровільного пожежника, не прописано, практично, жодних гарантій. Необхідна адвокація серед роботодавців, аби вони сприяли розвиткові руху і доброволець був упевнений у тому, що за виїзд на виклик його не виженуть із роботи за прогул.

Крім того, треба побудувати оптимізовану систему навчання і підтримки нематеріальної мотивації добровольців. Українські громади планують перейняти досвід США, Німеччини та Польщі, де пожежні частини перетворюються на хаби. Люди приходять туди у вільний час, відвідують тренінги і просто відпочивають. До речі, необов'язково гасити пожежі - можна зайнятися просвітницькою і превентивною роботою (проводити спортивні та розважальні заходи з безпеки, змагання, працювати з дітьми або виконувати допоміжні робити).

Серед населення проводилось опитування щодо пожежної безпеки. У числі основних проблем найчастіше називали пізній приїзд пожежників, нестачу засобів пожежогасіння, води та машин. Майже 20% українців нічого не знають про роботу пожежної служби. 69% населення підтримують розвиток руху добровільних пожежників, а 19% - долучилися б до цього руху. Для 33% опитуваних мотивуючим фактором стане разова матеріальна допомога. Іншій третині взагалі не потрібні додаткові мотивуючі фактори. Вони вважають, що така робота має виконуватися безкорисливо.

В Україні вже є бригади добровольців. Наприклад, у Борисполі люди самостійно згуртувалися і вчилися реагувати на пожежі. Спочатку дивилися ролики на YouTube, потім тренувалися і згодом стали допомагати на пожежах. За власні кошти придбали машину і поставили резервуар для однієї тонни води, закупили обладнання та форму. Є ще команда на Закарпатті, організована при церкві за підтримки Угорщини.

Проект "Добровольці-вогнеборці" - своєрідний провідник, який переконує, підтримує громади та допомагає налагоджувати контакти з потенційними партнерами.