До питання про символіку Герба України

Поділитися
Три точки, з’єднані у вигляді «тризубця», означають Жіноче й Чоловіче начала, які породжують Розум.

Стаття О.Бєлова і Г.Шаповалова «Герб України - які ідеї він містить у собі?» (DT.UA, №8, 3.03. 2012) уже в самій назві претендує на однозначне тлумачення ідеї герба. Слушне запитання, і ось вам і правильна відповідь: «Наш герб - це якір, ну зрозуміло ж, що якір». Сюди тільки гарну історію додамо, й ідея є. Слабина ідеї в тому, що фундаментальні символи не можна розглядати на рівні асоціацій. Це не дорожні знаки. І навряд чи таке просте тлумачення герба дасть змогу підвищити «відсотки патріотизму» нашого народу (див. статтю В.Гриневича, там-таки).

Коріння символіки Герба України (названого «тризубець»), мабуть, сягає набагато глибше в хронології історії, ніж початок поширення християнства. До того, як хрест почав перекреслювати багато елементів культури того народу, вже на цей час (початок н.е.) були свої символи. Тут вдало можна витягти з кущів рояль у вигляді статті В.Цимбалюка на с.13 того самого номера, в якій, нарешті з’явилося ще одне нагадування про важливість трипільської цивілізації (культури) в історії розвитку не тільки України, а й Європи. До речі, у фундаментальній праці Н.Девіса «Історія. Європа» Трипілля навіть не згадано. Можна вийти на вулицю й запитати в будь-якого перехожого: «Що ви знаєте про трипільську культуру? А що ви знаєте про серіал «Наша RUSSIA»?». Відповідь зрозуміла? А отже, зрозумілий і рівень (відсоток) патріотизму.

Так, символіка «тризубець», скоріш за все, народилася набагато раніше ніж у християнську еру. Так, за О.Блаватською символ «три точки не на одній прямій, три точки з’єднані трикутником не рівностороннім, здвоєні трикутники (зірка Давида) і, нарешті, три точки, з’єднані у вигляді «тризубця», означають Жіноче й Чоловіче начала, які породжують Розум (відповідно: крайні точки й центральна)». Причому точка Жіночого начала розташовується трохи нижче за Чоловічу, бо основою всього живого є Мати - породілля. До речі, трипільці не поділяли світ на живий і неживий. Усе було живим, єдиним, тим, що ми називаємо Всесвіт. В.Вернадський під цю ідею підвів фундаментальну базу, показавши важливість неорганічної природи у розвитку органічної.

І ще. Світові філософії (релігії) можна поділити на два класи. Для одного - в основі лежить принцип «Так» і «Ні»; «Віриш» чи «Не віриш» (символ - той-таки «Хрест»). Для інших - світ Триєдиний у розумінні: «Є Так», «Є Ні», а «Є щось посередині». Тут цілком доступно ситуацію пояснював Будда: «Якщо тятиву натягнути сильно, вона порветься. Якщо слабко, то стріла не долетить туди, куди треба. Шукайте золоту середину». Один із символів цих філософій добре знайомий, це китайські Інь і Ян у вигляді крапель у кружечку, а всередині Інь є Ян, а всередині Ян є Інь.

Тризубець на Гербі України фундаментально також персоніфікує собою символ триєдності філософських понять наших пращурів. Що стосується колірної символіки - блакитний (синій) колір із жовтим (золотим) у рівних частках площі на нашому прапорі, то його навряд чи доречно зіставляти із синім небом і жовтим полем пшениці... Тут, скоріше, знову треба шукати ідеї в часовому інтервалі трипільської культури, для жителів якої колірні символи відігравали дуже велику роль (див. Г.Лозко. «Українське язичництво», 96 с.). Синій колір позначав «той світ», жовтий - «цей»: у відомих нам термінах - «Навь» і «Явь» (китайське - Інь і Ян). До речі, синій колір, як колір жалоби, використовує, мало не третина планети. Наші далекі пращури вірили в реінкарнацію, кладучи наріжним каменем ідею вічності життя. І на орнаментах символ означав саме цей принцип нескінченності життя через дискретні кроки: життя людини дискретне, життя загалом - вічне.

Математик Мебіус описав цей процес цікавою фігурою, що дістала назву Аркуш Мебіуса, коли склеїв кінчики смужки паперу, повернувши її на 180 градусів. Так можна подорожувати без перешкод на торцях аркуша, пов’язаних з розривом функції, переходячи від жовтої сторони аркуша до синьої і далі. До сказаного хотілося б додати гасло, з яким прагнули жити в ті далекі IV… VI ст. до н.е.: «Жити треба з радістю, а думати - про високе».

Як вам таке трактування ідеї нашої символіки? Як на мене, вона привабливіша для формулювання нашого патріотизму і нашої моралі. Адже ЗАКОНИ - ЦЕ МАТЕРІАЛІЗАЦІЯ МОРАЛІ.

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі