"ДИТЯЧІ" ЗАПИТАННЯ

Дорослій людині властиво забувати свої дитячі інтереси і відчуття. Тому часто безневинним запитанням і вчинкам дітей батьки приписують власну, дорослу мотивацію. Помітивши цікавість дітей до геніталій, батьки знічуються і не завжди знають, як правильно реагувати. Зіткнувшись із дитячим онанізмом, логіка батьків нерідко малює похмурі прогнози розвитку "хвороби" і "розбещеності" дітей. Трапляється так, що батькові або матері легше заборонити й припинити, ніж спробувати зрозуміти й пояснити дитині те, що її цікавить. З біологічної точки зору говорити про асексуальність дітей безглуздо. Адже в 12-14 років починається статевий розвиток і з'являються перші сексуальні потреби в підлітків. А як може розвиватися те, чого не було раніше? Перший сексуальний потяг у немовляти пов'язаний із життєво важливими функціями, приміром, з їжею. Іншою формою дитячої сексуальності за З.Фрейдом вважається акт виділення. У 10-12 місяців оголена дитина торкається своїх статевих органів. Досліджуючи своє фізичне "я" і знайомлячись із найрізноманітнішими відчуттями, дитина маніпулює зі своїм тілом, його членами. Цікавість маляти мине сама собою і знову з'явиться тільки у три-чотири роки. Діти цього віку часто граються зі своїми статевими органами, торкаються їх, тереблять, почухують. Батьки мають спокійно пояснити дитині, що непристойно робити це на очах у інших людей. У чотири-п'ять років діти починають виявляти цікавість до того, що роблять дорослі у ванній та туалеті. Майже кожна родина знайома із ситуацією, коли діти застають своїх батьків оголеними, і це зазвичай викликає обопільну зніяковілість. Дуже часто заскочені зненацька дорослі кричать на дітей, лають їх. У таких дітей надалі оголеність буде асоціюватися тільки з ганебністю. Якщо дитина побачить вас оголеними, наприклад, у ванній, важливо, щоб вона не відчула при цьому напруженості, нещирості поведінки. Вигляд статевих органів інших може викликати подив, страх, але ніколи лікарі не реєстрували відразу. Маленькі діти ставляться до статевих органів і пов'язаних з ними функціями як до речей цілком природних, без огиди. "Природну цікавість до свого тіла відчувають усі діти. І її задовольняння є необхідною частиною процесу статеворольової орієнтації. Це абсолютно нормальне явище. Якщо діти задовольнять цікавість вчасно, то в більшості з них до кінця дошкільного віку вона вщухає. Тут багато залежить від того, як реагують на це дорослі", - говорить кандидат психологічних наук Зоя Григорівна Кисарчук. Але й занадто вільне ставлення до оголення викликає в дитини проблеми. Її може лякати вигляд геніталій дорослої людини, викликаючи почуття власної неповноцінності або інші емоції, що її бентежать. Спільні купання хлопчика з матір'ю варто припиняти, коли йому виповниться чотири роки, дівчинки з батьком - з двох років. Спільне купання брата й сестри можна продовжувати до восьми-дев'яти років. Коли дитині мине півтора року, вона не повинна ні чути, ні бачити проявів інтимного життя батьків. Незрозуміле може бути джерелом глибокого і постійного страху. Як правило до півтора-двох років дитина уже знає, хлопчик вона або дівчинка. У три роки діти сприймають свою стать як щось непостійне (хлопчики нерідко пишаються своїми статевими органами, а відсутність подібних у дівчинок вважають результатом батьківського покарання або втрати органа). Потім дитина поступово засвоює свою статеву роль і знайомиться з відмінностями між статями. Відбувається так звана статева ідентифікація. Хлопчик розуміє, що, коли він виросте, то буде чоловіком, дядьком, татом, а дівчинка - жінкою, тіткою, мамою. Тоді й статеві органи викликають найбільшу цікавість. Якщо ви раптом помітите, що в дитини з'явилися сумніви з цього питання, поясніть їй, що статеві органи розвиваються так само, як і решта тіла, і все відбувається у свій час. У віці з чотирьох до семи років дитина виявляє, що подразнення геніталій викликає також відчуття задоволення, і вона може робити це спеціально, що дорослі й називають дитячим онанізмом. Такі явища - нормальний етап статевого дозрівання. Через цю форму повинні пройти всі люди, інакше в них не зможуть розвинутися зрілі форми сексуальності. Так само, як діти дізнаються про свої руки, ноги, очі, опановуючи їх функції та навчаючись пов'язувати з ними тілесні відчуття, вони дізнаються і про статеві органи, порівнюють будову власного тіла з будовою інших людей. "Дорослий, помітивши такі дії дитини, може спокійно запитати її, що вона робить, що її цікавить. І пояснити до тієї межі, яка для дитини в кожному конкретному випадку буде достатньою. Говорити правду, але не всю, - вважає Зоя Григорівна. - Головне - не поринути в оцінки, нотації й заборони, сильні заходи, що за таких умов будуть цілком неадекватними. Підвищена цікавість дітей у цій сфері часто пов'язана саме з неправильною реакцією дорослих. Не варто кричати на дитину, лякати її тим, що, якщо вона торкатиметься до своїх геніталій, то вони відпадуть. Це породжує страх. Дитину в такому разі краще відволікати. Розповісти казку на ніч, поговорити з нею". Мастурбація в дошкільному віці зустрічається приблизно в 10% дітей. Є результати досліджень з цього питання. Під час опитування молоді 2,5% юнаків і 5% дівчат визнали, що мастурбували у віці до семи років; під час опитуванння батьків з'ясувалося, що, на їхню думку, мастурбують 5% дітей; вихователі дитячих закладів фіксували мастурбацію в 11% дітей. "Тепер до цього явища ставляться значно м'якше. Цікавість із чотирьох до семи років у цій сфері в дітей цілком закономірна, нормальна. Вони цікавляться, і це добре, оскільки вони повинні пройти через цю фазу. Безумовно, буває й так, що цікавість дитини до своїх геніталій має нав'язливий характер і може бути симптомом, ознакою якогось порушення, свідчити про наявний невроз, що виявляється в такій формі. Важливо спробувати зрозуміти, що в житті дитини змушує її занадто часто або завзято займатися онанізмом. Насамперед, це ситуація емоційного дискомфорту - нудьги, занедбаності, самотності, ображання дорослими власної гідності дитини. Інша причина - емоційне неблагополуччя в сім'ї. Іноді онанізм - це спосіб заколисати себе перед сном. В усіх випадках онанізм є формою заспокійливої самостимуляції. У дитячих колективах онанізм може поширюватися за механізмом імітації: є заводій, інші наслідують". Онанізм цілком може мати й медико-гігієнічні причини - тісний одяг, звуження крайньої плоті в хлопчиків, піхвові виділення в дівчаток, глисти, особливо гострики. "Якщо в сім'ї панує емоційна злагода й дитина відчуває взаємну прихильність дорослих та їхню увагу до себе, якщо їй добре й цікаво, потяг до подразнення статевих органів вгасає або зникає зовсім", - стверджує Зоя Григорівна Кисарчук.