Дитяча мода — у моді

Дитячий одяг — предмет головного болю для дорослих. Адже дитина постійно росте. Отже, щосезону їй потрібно купувати нові одяг і взуття. Та це задоволення не з дешевих. Підраховано, що за зміну дитячого гардеробу потрібно викласти не менш ніж дві тисячі гривень. А тут ще, як на зло, таке розмаїття у магазині, і всім дітлахам подобається і хочеться. Але далеко не всім батькам така розкіш по кишені. Звісно, це не стосується зоряних мам із Голлівуду та Західної Європи, котрі виросли серед модних лейблів і хочуть, аби їхні діти мали відповідний вигляд.

Трирічна донька зоряних акторів Кеті Холмс і Тома Круза Сурі вважається найбільш екстравагантною дитиною в Голлівуді. Дівчинку ледь не з пелюшок привчають носити дизайнерські речі. Більше того, на купівлі модного одягу й аксесуарів її мама не бажає зупинятися і разом зі стилістами вигадує їй ефектне вбрання. Перше з них — веселенька літня сукня у великий чорний горох, під яку дібрано ексклюзивні босоніжки, виготовлені на замовлення в справжніх взуттєвих справ майстрів. Після такого творчого експерименту Кеті Холмс вирішила випустити власну лінію дитячого одягу, як це п’ять років тому зробила відома співачка і дизайнер Гвен Стефані. Її натхненниками стали власні діти. Щоправда, у цій справі не завжди невгавуча креативність співачки збігається з раціональністю. Так, остання її колекція зазнала фіаско через те, що після численних перевірок довелося вилучити з неї дитячі кофти з капюшонами, декоровані шнурками, які, відповідно до висновку експертів, можуть стати причиною удушення. Адже безпека і практичність — головні принципи у створенні речей для малюків. Серед любителів покрасуватися в модних лейблах також були помічені діти Вікторії Бекхем, Мег Метьюз і Мадонна. Остання відвідала відкритий недавно в Лондоні величезний магазин дитячого одягу від відомих дизайнерів, де придбала за казкову суму бейсболку і шарф для свого сина Рокко.

У наш час дитячий одяг від іменитих модельєрів набув такої популярності, що відомі будинки моделей стали відкривати цілі відділення з вбранням для найменших. А Будинок Крістіана Діора то навіть розпочав розробку спеціальних тканин для дітей — «брудна клітинка», яка імітує плями, своєрідні візерунки, здатні сховати забруднення на одязі. Це дуже функціонально і красиво, а головне — є популярним серед підростаючого покоління.

Іноді важко уявити, що багато століть тому не існувало дитячого одягу, адже в старовину дитину вдягали так само, як дорослого. Копіювали все, аж до зачісок, пудреного волосся, кринолінів, декольте, довжини сукні і мушок на щічках. Оскільки вважалося, що діти мусять бути сумирними та серйозними, як їхні батьки. До кінця XVIII століття дитячий одяг трохи повеселішав. Так, дівчатка на додаток до верхнього одягу мали надівати мереживні панталони, а хлопчики — короткі штанці. Малюки чоловічої статі років п’яти-семи носили довгі кучері та сукні, тож зовні майже не різнилися від своїх подружок. Причина появи таких тенденцій у дитячому одязі — проста: відповідно до релігійних уявлень, маленькі діти сприймалися дорослими як янголята. Така традиція на довгий час зміцнилася в культі багатих сімей Європи, оскільки в той час тема статевого виховання вважалася заборонною, а релігійна муштра була обов’язковою і суворою. Через це дитяча мода в ті часи продовжувала залишатися «одностатевою». Сукні у хлопчиків і дівчаток були зшиті з одних тих же тканин, з однотипними мереживами, вишивками гладдю, шнуром і аплікацією. Застібка завжди була зліва. Для особливих випадків призначався одяг світлих, пастельних тонів і білі панчохи. У прохолодний час носили сукні з оксамиту. Туфельки з перетинками — пінетки (за іменем французького майстра Піне) — набули в XIX столітті великої популярності і збереглися до наших днів.

У другій половині XIX століття в підлітковому одязі почали допускати певні «вільності». Хлопчики носили довгі трубкоподібні штани, довгополі сюртуки, оторочені шнуром. Популярності набула шапка з козирком, запозичена з військової форми. Сукні дівчаток стали коротшими. З-під них кокетливо виднілися мереживні панталони. Справжнє ж перетворення зовнішнього вигляду дитини почалося після Другої світової війни. У цей час стиль дитячого костюма стає більш розкутим. З роками з’являється ціла індустрія дитячої моди — готовий одяг, який можна купити в спеціалізованих магазинах.

Мало хто знає, що першим сучасним дизайнером, який змінив ошатні дитячі речі, став Кельвін Кляйн. Він відмовився від зменшеної копії дорослого костюма і прислухався до побажань маленьких клієнтів. У результаті дав поштовх цілій індустрії дитячого одягу — із сучасними показами мод, коли на подіумі з’являються маленькі красуні, іноді не старше двох років, із виникненням відомих дитячих торгових марок і брендів та з розгалуженою мережею магазинів і бутиків.

В Україні теж стали з’являтися дитячі колекції від вітчизняних дизайнерів. Засновником української моди для підростаючого покоління стала відома львівська дизайнерка Оксана Караванська. Саме вона — автор білих костюмчиків у народному стилі для дочок президента Віктора Ющенка, в яких вони 2005 року були присутні на його інавгурації. Паралельно вона створювала і дитячу колекцію одягу. Перша з них була для дівчаток, а в другій з’явилися речі і для хлопчиків 12—13 років. Ця колекція вийшла не тільки зручною, а й стильною. За словами її автора, дитячі речі мають виділяти дитину, котра їх носить. «Це, до речі, актуальна ніша, — стверджує Караванська. — Якщо років п’ять тому модно вдягати дітей було не надто престижно, то тепер це стало модно. Ось тільки продавати такі речі авторської роботи у нас непросто. Хоча є люди, готові віддавати великі гроші за дитячий одяг, але, на жаль, не українського виробництва, оскільки існує думка, що імпортні речі значно якісніші за вітчизняні. Але це не завжди так. Адже для того, щоб серйозно займатися випуском дитячої лінії одягу в Україні, потрібно обійти силу-силенну інстанцій і зібрати стос дозвільної документації. З продажем імпорту все простіше, відповідно, і контроль за його якістю з боку держави нижчий. Тому не варто ігнорувати дитячі речі вітчизняних марок, не кажучи вже про авторський одяг».