ДИТЯЧА ДУША — ТЕМНИЙ ЛІС

Мало не з перших днів життя ми намагаємося навчити свою дитину думати, розуміти те, що відбувається, правильно оцінювати свої й чужі вчинки. Проте часом із прикрістю визнаємо: досягти мети нам не вдасться. Чому?

Передусім тому, що діти — це не маленькі дорослі. Вони бачать і сприймають навколишній світ зовсім не так, як ми.

Як діти думають

Чи зможете ви в деталях обміркувати устрій ядерного реактора чи механізм клонування людини? А зробити це китайською мовою? Напевно зможете, якщо здобули фахову освіту чи багато років прожили в Пекіні. Річ у тім, що наші думки складаються лише зі слів і понять, значення яких ми знаємо. Дитина, розмірковуючи про щось, також оперує відомими їй словами й поняттями. Чим краще розвинена мова, тим складніші розумові процеси відбуваються в її голові. Проте розмірковувати на абстрактні теми чи будувати хитромудрі плани на віддалене майбутнє дитина зможе не раніше 12 років.

Що вони розуміють?

Маленька дитина сприймає світ набагато безпосередніше, ніж доросла людина. Вона не може проаналізувати ситуацію або зробити правильні висновки з того, що сталося: у неї немає для цього життєвого досвіду. Водночас вона чудово вловить емоційний стан близьких їй людей. Діти не народжуються з розумінням, «що таке добре, а що таке погано», що пристойно, а що ні. Вони набираються цих знань від дорослих.

Що западає в дитячі душі?

Тільки те, що справляє на них сильне враження. Приміром, занадто гаряча вода у ванній або суворе покарання мами маля може запам’ятати на все життя. А, припустімо, пограбування квартири (якщо дитя не бачило маминої істерики чи натовпу міліціонерів і понятих) скоріш за все не справить на дитину таке саме сильне враження, як на її батьків.

Чому малята обманюють?

Часто батьки приймають за брехню дитячі фантазії: до п’яти років дитина не завжди може відокремити світ своїх мрій від реальних подій. Ставлячи надто складні запитання, можна спровокувати мимовільну брехню. Дитина не зрозуміє запитання, але вловить за інтонацією, яку відповідь вам хочеться почути. І відповість відповідним чином.

Журнал «Вырастай-ка»