ДЕЩО ПРО КОТІВ ТА ЇХНІХ ГОСПОДАРІВ-АЛЕРГІКІВ

Близько двох мільйонів американців, котрі потерпають від алергії на кішок, не бажають розлучатися зі своїми улюбленцями, попри стан здоров’я, який дедалі погіршується. Вони регулярно з’являються в кабінетах своїх лікарів із очима, повними сліз, розпухлими носами, чхаючи й кашляючи, і при цьому навіть слухати не бажають про можливість віддати комусь улюбленого «хлопчика» чи «дівчинку».

За свідченням одного з досліджень Університету Вірджинії, у домі в кожного третього алергіка живе принаймні один кіт або кішка. Але усупереч поширеній думці, зовсім не котяча шерсть викликає алергічну реакцію в господаря. Алергени виробляють залози внутрішньої секреції тварин і вони легко потрапляють у повітря. У великій кількості алергени концентруються в кішок на шиї й у слині.

Чи допомагає в такому разі регулярне миття кішок скороченню кількості алергенів? Учені університету провели низку дослідів для визначення ефективності цього методу. Піддослідних котів розділили на три групи. Перших мили кожні п’ять тижнів шампунем, споліскуючи при цьому водою зі шланга. Усе це тривало лише одну хвилину. Інших мили раз на тиждень, занурюючи у ванну з теплою водою (при цьому ні в якому разі не можна допускати потрапляння води у вуха тварини). Процедура тривала три хвилини. Інших котів мили так само, як тварин другої групи, але після ванни їх ще три хвилини ополіскували душем. До й після водної процедури тварин розміщували в невеликих приміщеннях й вимірювали вміст алергенів у повітрі. З’ясувалося, після ополіскування котів із шланга кількість алергенів скорочувалася на 44%, прийняття ванни — на 79%, а після комбінованого миття у ванній і під душем — на 84%. Проте в усіх трьох групах рівень алергенів повністю відновлювався вже за тиждень. Деякі вчені, настроєні найскептичніше, узагалі вважають, що миття тварини навряд чи допомагає господареві-алергіку, хіба що він митиме кішку щодня. Прочитавши таке, мимоволі подумаєш, а чи не гуманніше віддати тварину добрій людині, не обтяженій алергією, ніж піддавати її та себе щоденній екзекуції?

Проте для тих господарів, котрі готові на все, аби не розлучатися зі своїм хвостатим другом, ми наведемо деякі рекомендації фахівців про те, як зробити цю процедуру більш безболісною. Як показав багатоденний дослід фахівців із Університету Вірджинії, необхідно надіти щільні рукавички і, тримаючи тварину за передні лапи, помістити її в порожню ванну, яку лише потім можна поступово наповнювати водою. У жодному разі не можна опускати переляканого кота в уже наповнену ємність, це збільшить пережитий ним стрес. Дуже важливо, аби кіт привчався до води поступово. Тоді він набагато спокійніше перенесе весь процес миття. Деякі так ніколи й не звикнуть до водних процедур. Їм потрібні заспокійливі ліки, а в крайніх випадках — наркоз.

І останнє: на думку вчених, тим алергікам, котрі все-таки прагнуть завести кішку, слід вибирати жіночу особину, оскільки кішки виробляють менше протеїнів—збудників алергії, ніж коти. Тим, у кого вже є кіт, радять його каструвати, бо це спричинить зниження кількості алергенів. Необхідно також позбавлятися від килимів, у яких нагромаджуються алергени (принаймні не слід тримати їх в опочивальні), і використовувати в приміщеннях спеціальні фільтри — очисники повітря. І, звісно, регулярно мити свого улюбленця.