Декомунізація: звільнення від минулого чи насаджування візії майбутнього?

16 грудня, 2016, 23:00 Роздрукувати Bипуск № 48, 17 грудня-23 грудня 2016р.
Відправити
Відправити

Процес декомунізації складний і тривалий, бо це не просто механічне очищення від радянської символіки чи топоніміки. Це глибокий, подекуди травматичний процес для пострадянських країн, і України зокрема, який можна аналізувати з багатьох аспектів.

Декомунізація: звільнення від минулого  чи насаджування візії майбутнього?

Процес декомунізації складний і тривалий, бо це не просто механічне очищення від радянської символіки чи топоніміки. Це глибокий, подекуди травматичний процес для пострадянських країн, і України зокрема, який можна аналізувати з багатьох аспектів.

Сьогодні ми здатні дати відповідь на запитання, що таке декомунізація, навіщо вона потрібна і як її імплементувати в українських реаліях, але сказати, що нас чекає після цього ідеологічного катарсису, надзвичайно складно.

Чергова масштабна хвиля декомунізації розпочалася в Україні нещодавно - на тлі масових протестів і Революції Гідності. Закон про декомунізацію заборонив радянські символи та Комуністичну партію.

Перший етап очищення від радянського минулого - це перейменування населених пунктів і вулиць, демонтаж радянських символів. Однак настрої в суспільстві щодо цих змін не надто оптимістичні. Як показує опитування Соціологічної групи "Рейтинг", на запитання "Як ви ставитеся до ініціативи демонтувати всі пам'ятники Леніну в Україні?" 48% громадян відповіли, що не підтримують ініціативи, 41% виступає за демонтаж, і 11% українців вагалися з відповіддю. Ставлення до ініціативи перейменувати міста i вулиці в Україні неоднозначне. В цілому її швидше не підтримують (57%), ніж підтримують (35%). Водночас якщо припустити, що перейменування може відбуватися вибірково, то ставлення до ініціативи значно пом'якшується, і кількість прихильників уже перевищує кількість противників (49% проти 44%). Так, 34% вважають, що змінювати потрібно лише назви на честь радянських політичних діячів, які вчинили злочини проти українського народу і це документально доведено, 15% - усі назви на честь радянських політичних діячів. Проте 44% все одно не підтримують ідеї перейменування вулиць узагалі, а 7% - не визначилися.

Попри слабку підтримку населення, декомунізація таки відбулася. Попереду - робота на адміністративному рівні. Після формального "розлучення" українців з тоталітарним минулим наступним кроком має бути просвітницька діяльність, взаємодія з суспільством, себто найскладніший пласт роботи, бо доведеться мати справу зі світоглядом, ба більше - з ментальністю.

На цьому етапі декомунізацію може спіткати чимало проблем.

Суспільство від часу розпаду СРСР перебуває ніби між двома історичними перспективами. Так зване переписування історії не унікальне явище, деякі суперечливі питання здавна відкладаються у свідомості українців без відповіді на них. Наприклад, згідно з опитуванням "Рейтингу" українці майже однаково позитивно ставляться до таких постатей, як Іван Мазепа (52%) і Петро І (50%). Ці парадоксальні показники свідчать про амбівалентність суспільної думки щодо неоднозначних історичних питань. Тому декомунізація має уникнути схем, які провокуватимуть когнітивний дисонанс і в майбутньому. Водночас спостерігаємо тенденцію дегероїзації одних історичних персоналій і героїзації інших. Звільняючись від Леніна, ми культивуємо Бандеру, тоді як обидва політики є тоталітарними лідерами. У цьому контексті виникає запитання, чи справді Бандера це той символ, який може об'єднати українців і звільнити від радянського минулого?

А ностальгія за радянським минулим - це ще один не менш важливий аспект. Головний наратив цих спогадів формується переважно через споживацьке сприйняття того часу. Сумується зазвичай за величчю, молодістю і ковбасою. У Чехії, здавалося країні зразковій, 49% населення згадує радянське минуле як приємне, а Комуністична партія має підтримку 14% (!). Попри це, ностальгія - це радше романтизовані ілюзії. Можна сумувати за СРСР і водночас підтримувати демократичні цінності.

Спогади про минуле мирно уживаються з радянською ментальністю - особливою формою сприйняття світу і набором поведінкових звичок, які визначають діяльність людини, взаємодію із соціумом. Декомунізація за своєю суттю працює з молодою аудиторією. Однак треба розуміти, що зміна поколінь не веде до змін, відтак потрібно шукати методи роботи з людьми, які мають так званий ген homo soveticus. Якщо декомунізація зупиниться на топоніміці і не дасть відповіді на інформаційний запит, якого потребує суспільство, це може закінчитися рекомунізацією і перетворитися на нескінченний процес зміни табличок.

Здійснюючи декомунізацію, маємо розуміти, що перед нами стоїть надскладне завдання - переосмислити минуле і, можливо, знайти нові смисли.

Доктор історичних наук Ярослав Грицак вважає, що найефективніший спосіб позбутися пережитків комунізму - це послідовно й якісно впроваджувати політичні та економічні реформи, які поліпшують рівень життя. Чому це так важливо? Тому що ідеологія комунізму чітко пов'язана з бідністю. Вона подобається тим, хто хоче подолати бідність викоріненням багатства (класова боротьба).

Крім цього, є небезпека обрати хибний шлях створення якоїсь національної міфології. Можна сформувати пантеон героїв, що суперечливо сприйматимуться в різних регіонах країни. Переконливою трійцею лідерів, які абсолютно універсальні для українців, виявилися культурні діячі - Іван Франко, Леся Українка і Тарас Шевченко.

Ярослав Грицак пропонує Богдана Хмельницького - як консолідуючу силу з-поміж суперечливих політичних постатей. А от серед сучасних символів виокремлюються особистості, які мають авторитет у суспільстві, - Святослав Вакарчук і Сергій Жадан. Тема, яка об'єднує переважно всіх українців і, що показово, на східних і західних теренах, - Голодомор.

Related video

Шлях до успішного завершення декомунізації достеменно невідомий. Схоже, ми лише намацуємо ґрунт перед багаторічною працею. Гадаю, проводячи декомунізацію, треба бути обережними, щоб вона не перетворилася на насильницьке звільнення від минулого і насаджування візії майбутнього, хоч яким світлим воно здається.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter або Відправити помилку
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Текст содержит недопустимые символы
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Осталось символов: 2000
Отправить комментарий
Последний Первый Популярный Всего комментариев: 0
Показать больше комментариев
Пожалуйста выберите один или несколько пунктов (до 3 шт.) которые по Вашему мнению определяет этот коментарий.
Пожалуйста выберите один или больше пунктов
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Отмена Отправить жалобу ОК
}