Давос соціальних інновацій

Поділитися
Кажуть, що впровадження системних змін у будь-якій сфері (освіті, культурі, медицині) потребує величезних грошових ресурсів...

Кажуть, що впровадження системних змін у будь-якій сфері (освіті, культурі, медицині) потребує величезних грошових ресурсів. Але правда, на яку не зважають, така: залишати все як є, нічого не змінюючи, у кінцевому підсумку коштуватиме набагато дорожче.

Наприкінці березня у Великобританії, в Оксфорді, відбулася подія, яку сміливо можна назвати «Давос соціальних інновацій». Це — Світовий форум Сколла з соціального підприємництва-2007, на який прибули близько 700 учасників із 40 країн світу. Він став наймасштабнішим та найрепрезентативнішим заходом, присвяченим соціальним перетворенням, обговоренню глобальних проблем людства в новому тисячолітті, а також пошуку шляхів вирішення цих проблем і зміни систем. На форум зібралися представники нової генерації соціальних новаторів, соціальних трансформаторів, сучасних соціальних інвесторів і філантропів — соціальних підприємців.

Філантроп нового формату

Для успіху будь-якої фундації потрібна бодай одна з двох умов: наявність справжнього лідера та/або великого капіталу. Фундація Д.Сколла має обидві. Він є першим президентом компанії eBay, що запровадила систему інтернет-торгівлі та інтернет-аукціонів, якими ми нині успішно користуємося. Зробивши швидку кар’єру в бізнесі та маючи потужні фінансові ресурси, підприємець залишив компанію і заснував фундацію нового зразка — Skoll Foundation, що ставить за мету розвиток та підтримку соціального підприємництва у всьому світі. Базуючись саме в бізнес-школі, центр залучає до нового напряму студентів, викладачів і дослідників. Чому саме соціальне підприємництво?

Теорія в цитатах

«Кожен рік дискусія про соціальне підприємництво починається із запитання, що таке соціальне підприємництво», — розпочав презентацію досліджень у даній сфері С.Чамберс — директор програми MBA/SBS. На його дум­ку, гасло «Не зв’язуймо собі рук!» найкраще відображає його суть. «Соціальне підприємництво допомагає мислити і діяти більш креативно та відкрито», — заявив один з учасників форуму. Сам Д.Сколл назвав соціальне підприємництво «новим обличчям філан­тропії. Це — соціальні новації, що пропонують нові моделі там, де старі не працюють». Загалом форум не ставив за мету дати визначення новітньому напряму. Скоріше — дати поштовх до розвитку, підтримати соціальні інновації та соціальних новаторів.

І все ж таки потреба у визначенні є. Відсутність характеристик і визначень призведе до того, що, користуючись певною популярністю теми, багато соціальних та благодійних формацій назвуть себе соціальними підприємствами. А це в свою чергу призведе до критики та невизначеності сфери як нової дисципліни, а згодом і до її зникнення. Тому, вважаючи за доцільне означити соціальне підприємництво певними маяками, пропонуємо читачеві характеристику Стенфорд­ського університету, одного з центрів дослідження СП. Соціаль­не підприємництво визначається як діяльність, що має такі компоненти: 1) соціальна проблема, яка впродовж тривалого часу існує в суспільстві через обмежений доступ певної цільової групи до фінансових та політичних ресурсів для її вирішення; 2) розробка та впровадження механізму інноваційного вирішення (шляхом прямої дії) проблеми, яка порушує стабільний, але несправедливий баланс; 3) створення нового, стійкого балансу, що вивільняє ресурси для згаданої цільової групи задля підтримки нової системи, що перед­бачає краще майбутнє не тільки для цих людей, а й для суспільства в цілому. Соціальне підприємництво — це діяльність, яка має три орієнтири: соціальний, ринковий та інноваційний.

Можливо, складність цього визначення може бути спростована подальшим поясненням. Соціальний підприємець є головною фігурою. Він виокремлює проблему, з якою частина населення змирилася і сприймає як даність з тих чи інших причин. Він сам розробляє і впроваджує новий спосіб вирішення проблеми — у вигляді послуги чи продукту. Соціальний підприємець створює умови для широкого впровадження нового рішення, що врешті-решт змінює систему та несправедливе становище людей. Щоправда, дослідники погоджуються, що не слід ідеалізувати окремі персоналії, адже всі вони працюють у командах і з партнерами.

Слід зазначити, що соціальне підприємництво — це не соціальні послуги і не соціальний «активізм». У першому випадку відсутні системні зміни. Створення школи нового формату для дітей змінить становище тільки певної групи дітей, але, скажімо, не вплине на рівень освіти в області або державі. У другому випадку відсутня пряма дія. Соціальні активісти створюють умови та сприяють упровадженню соціальних перетворень, але не діють напряму. Вони, радше, впливають та спонукають до дії.

Чому не можемо назвати всіх цих людей соціальними підприємцями? Тому що такі люди, як Мартін Лютер Кінг та Махатма Ганді, вже давно мають свої імена. Назвати їх соціальними підприємцями означає спричинити плутанину.

Ідеальний соціальний підприємець

Ураховуючи викладене вище, нобелевського лауреата премії миру 2006 року Мухамеда Юнуса — почесного гостя та доповідача форуму— можна сміливо назвати соціальним підприємцем. Його ім’я стало вже майже леген­дарним, а сума першого кредиту в 27 доларів, наданих із власної кишені жінкам далекого селища в Бангладеш понад 20 років тому, — символічною в історії мікро­кредитування. Професор Юнус вважається батьком мікрокредиту, засновником Грамін Банку та справжнім соціальним підприємцем. На проблему, що десятиліттями існувала в бідних регіонах Азії, економіст подивився з іншого боку. Він помітив, що основу таких бідних поселень становлять жінки — відповідальні, працьовиті, прив’язані до землі. Саме жінки отримали перші невеликі суми на купівлю засобів праці у формі кредиту. Після закінчення терміну його погашення — 99% повернення кош­тів. Уперше розірвано коло бід­ності — жінки почали заробляти для себе і своїх дітей. Згодом— три тисячі філій Грамін Банку в Індії, Шрі Ланці та в Бангладеш, сім мільярдів доларів США надано у формі мікрокредитів. Співвлас­ниці філій — самі члени громади, жінки, що колись відважилися взяти 27 доларів і перетворити їх на перший капітал. Ідея дістала підтримку й розвиток в інших країнах. «Бідність — не є нормою життя. Бідність нав’язана людям» — такий голов­ний меседж нобелевського лауреата.

Але, як було зазначено на форумі, соціальні підприємства є переважно гібридами. Одні, починаючи з соціальних послуг, згодом змінюють систему, інші стають соціальними активістами, що згодом переходять до прямих дій. Прикладом такого гібриду є компанія RugMark, засновник якої також був учасником форуму. Розу­міючи свої обмежені можливості допомогти дітям, котрі є фактично напіврабами в індустрії виробництва килимів в Індії, Кайлаш Сат’яртхі започаткував програму серти­фікації килимів, якій передувала широка просвітницька інформаційна кампанія для споживачів. Тепер, купуючи килим з маркуванням RugMark, покупець певен, що в його виробництві не використовувалася праця дитини. Так, опосередкованою дією соціального підприємця було змінено всю індустрію ткання килимів.

Кожен може бути генератором змін

Соціальне підприємництво — каталізатор змін і перетворень у суспільстві. Тож слова «соціальне підприємництво» та «зміни» найчастіше можна було почути на форумі.

«Ми повинні змінитися. Ко­жен повинен стати генератором змін. Ми повинні змусити кожного змінюватися» — це основні заклики іншої людини-легенди і соціального підприємця Вільяма Дрейтона, засновника глобальної мережі підтримки соціальних підприємців — фундації Ashoka. Починаючи з 1980-х років Ashoka шукає, об’єднує та інвестує в соціальних підприємців. Наразі мережа включає понад 1800 соціальних інноваторів із 60 країн, які слугують незаперечним доказом формування нової генерації лідерів, організацій, бізнесу та інвесторів, а відтак і формування нових підходів до вирішення глобальних проблем — руху соціального підприємництва.

Нові проекти глобального масштабу: 10 проектів — 10 мільйонів

Форум став уособленням місії Фундації Сколла: збирати соціальних підприємців і надавати їм платформу для діалогу, інвестувати в них і разом з ними святкувати успіхи. Так, частиною програми була церемонія нагородження десяти переможців конкурсу проектів із соціального підприємництва Фундації Сколла на загальну суму близько 10 млн. дол. США. Нагородження стало справжнім святом «бізнесу, що здійснює соціальні перетворення», — сказав учасник форуму, переможець минулого конкурсу, музикант, правозахисник та засновник міжнародної організації WITNESS (в перекладі — свідок) у своїй привітальній промові на честь переможців. Тисячам учасників мережі WITNESS — журналістам, правозахисникам і простим громадянам — у 70 країнах видають у користування відеокамери. Вони як свідки правопорушень у своїх країнах збирають відеоматеріал. Усе акумулюється на медіапорталі і використовується в боротьбі за права людини, зокрема комісією ООН, як докази. Цього року фінансову підтримку Фундації отримали організації з Колумбії, США, Канади, Індії, Пакистану. Кожен із проектів вже досягнув певних результатів у своїх країнах і передбачає залучення інших країн зі схожими проблемами. Цільовими групами проектів є передусім діти. Вони найбільше потерпають від бідності та відсутності або недосконалості систем освіти та охорони здоров’я. Важливе місце в проектах посідають екологічні проблеми та залучення бізнесу до їх вирішення. Іншими ініціативами є будівництво доступного житла, впровадження системи мікрокредитування та підвищення якості умов праці. Кожен проект охоплює і залучає мільйони прямих бенефіціарів, претендуючи на ініціативи глобального масштабу.

Україна: чи наша хата скраю?

Банальне запитання, але що ж Україна може отримати від такої події? Де наше місце в новому суспільстві соціальних реформаторів? З огляду на те, що зі Східної Європи було три делегати (два з Польщі і один з України), то ніде. Україна залишилася поза увагою соціальних інвесторів нового зразка. На мій погляд, причин тут кілька. По-перше, співпраця, наприклад, із Фундацією Сколла відбувається вже на основі досягнутого успіху. Український громадський сектор часто діє за принципом «дайте гроші, а ми вам організуємо соціальне підприємництво». Іншою причиною є вкрай обмежений доступ організацій до фінансових ресурсів: не існує культури підтримки НПО та інвестування в НПО. І, врешті-решт, бізнес тільки починає усвідомлювати свою значимість та потенціал для трансформації суспільства. До речі, у світовому масштабі, за даними досліджень організації SustainAbility, саме обмежений доступ до ресурсів є найбільшою проблемою соціальних підприємців, a не відсутність ініціатив та ідей.

А якщо все-таки виникає питання, що робити, то спробую донести відповідь, яку я отримав в Оксфорді для себе. Потрібно змінитися. Потрібно навчитися думати над вирішенням проблеми. Потрібно самому змінювати ситуацію на краще. Потрібно усвідомити, що проблеми не вирішуються самі собою, а навпаки, з часом поглиблюються і стають нормою життя. Необхідно нарешті усвідомити себе частиною світового суспільства і зрозуміти, що глобальні проблеми рівною мірою стосуються і нас. Для бізнесу, напевне, потрібно віднайти протидію «синдрому раптового багатства» і повернутися обличчям до суспільства. «Жодна соціальна проблема не може вирішуватися без участі бізнесу», — відповідально заявив директор компанії Social Impact Advisors Марк Крамер. Зміни настають не як результат ухвалення нового закону або зміни влади, a як результат ініціативності та діяльності навіть однієї особи — лідера, підприємця, новатора, який керується виключно місією змінити життя на краще.

Песиміст — це добре інформований оптиміст

Не зайво зупинитися і засвоїти деякі моменти виступу успішного підприємця і новатора, засновника і керівника компанії Google Ларі Брилліанта. «Люди завжди обиратимуть між «песимізмом» та «оптимізмом». На жаль, останній вибір інколи є самообманом. Так, перший фільм про глобальне потепління, як і наукові факти, демонструвався у 1958 році! І тоді людство вибрало «оптимістичну» реакцію — нехай про це думають вчені» — так розпочав промову бізнесмен.

Далі — більше. Протягом наступних 20 років населення планети збільшиться з шести з половиною мільярдів до дев`яти. Не думаю, що Україна не відчує цього. Рівень споживання ресурсів сьогодні такий, що можна подумати, ніби нас уже 20 мільярдів. І на цьому тлі 1% населення споживає 40% продукції та послуг. 50% населення планети живе на долар у день, а 10 млн. дітей щороку вмирає від хвороб, яким можна було запобігти. Розвиток технологій досяг неконтрольованого рівня — біологічна і ядерна зброя стають товаром інтернет-торгів. Як реакція — невдоволення, озлобленість, конфлікти і тероризм з одного боку. Відстороненість та нігілізм — з іншого.

Інформація для оптимістів

Разом з тим є всі підстави вірити в майбутнє. Ларі Брилліант навів приклади, коли людство піднялося на боротьбу з озоновою дірою, і наразі, здавалося б, неминучу катастрофу нівельовано міжконтинентальними зусиллями. Подолання епідемії віспи — хвороби, що спричиняла смерть 500 мільйонів людей у ХХ столітті — також вселяє оптимізм. Після десяти років боротьби групи ентузіастів з різних країн, серед яких був і Ларі Брилліант, 1978 року був зафіксований останній випадок віспи. У середині 1980-х було зупинено нарощування озброєнь. Усе це стало можливим завдяки активній позиції, вірі у свої сили та оптимізму, підстав для якого завжди достатньо…

Соціальне підприємництво містить у собі потужний потенціал. Це синергія взаємодії бізнесу та суспільства. Це шлях до розуміння бізнесом соціальних цінностей, а для суспільства — до ефективних та дієвих бізнес-інструментів. У теперішньому світі дуже легко бути цинічним, аби сказати, що все це — вигадки і тимчасова модна тема. Складніше повірити, змінитися, почати експериментувати і досягати цілей.

«Коли дівчинка видихає остан­ній вірус віспи у світі, коли розумієш, що це — кінець найстрашнішої хвороби... приходить усвідомлення, що світ змінився. І це безперечний привід бути оптимістом. Протягом десяти років люди різних національностей, різних віросповідань та різних професій боролися проти одного ворога. Вони не боролися один проти одного», — так закінчив свій виступ успішний підприємець, новатор і благодійник.

Детальну інформацію про форум можна знайти на www.skollfoundation.org/skollcentre/skoll_forum

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі