Данина моді чи відповідь на виклики майбутнього?

Сучасний світ змінюється надто швидко. Обсяги інформації, якою оперує людство, постійно збільшуються, а технологічний розвиток має характер вибуху, який радикально трансформує ландшафти існуючої цивілізації, і не в останню чергу — ландшафти мови та культури. Новітні інформаційні технології та Інтернет стрімко увірвалися в наше життя в 90-ті роки минулого століття та вже відчутно перетворили його за своїм образом та подобою. Впала культурна «залізна завіса», яку будували не прихильники певної ідеологічної доктрини, а внутрішня логіка розвитку культури протягом століть.

Якщо ми зосередимо увагу на лінгвістичному аспекті цього цивілізаційного зламу, то, по-перше, побачимо, що в нашу мову увійшло безліч іноземних слів, які досить легко і навіть органічно інтегрувалися в повсякденну мову середньостатистичного українця. Інформаційні технології «прийшли» до нас переважно зі своєю мовою, і ця мова — англійська. По-друге, Інтернет зробив можливим, легким та дешевим доступ до будь-якої інформації, найбільш вагомий масив якої — інформація англомовна. Глобалізація стала небаченою раніше експансією англійської мови, створивши своєрідну «всесвітню англомовну лінгвістичну імперію», яка власним лінгвістичним павутинням (world wide web!) «накрила» земну кулю. До речі, те, що мова визначає буття не лише певної національної культури, а й кожної людини, мислителі помітили вже давно. Ще задовго до нашої ери китайський мудрець Конфуцій намагався «виправити імена», щоб зробити життя людей справедливим та щасливим, а в ХХ сторіччі найбільш переконливо тезу про визначальний вплив мови на культурне життя людства розробляли німецький філософ Мартін Гайдеггер з його розумінням мови як «будинку Буття» та французький філософ Мішель Фу­ко, який побачив у мові головну струк­туру для реалізації владних інтенцій. І мова, справді, є найефективнішим засобом впливу на людей та маніпулюванням їх свідомістю. По-третє, більшість найновішої технічної документації поширюється саме англійською мовою, і щоб іти в ногу з власним часом, треба прийняти її роль як посередника у спілкуванні з передовими технологіями та найсучаснішими винаходами. Знання мови, таким чином, перетворюється на шлях до сучас­них технологій, що забезпечує безпосередній доступ до них та «відсікає» необхідність у численних посередниках.

Завдяки технологічній, політичній, економічній та інтелектуальній експансії США англійська мова, починаючи з другої половині ХХ сторіччя, фактично стала головною мовою міжнародного спілкування в усьому світі. Потужним поштовхом для розвитку і зміцнення її міжнародного статусу став саме економічний розвиток США, який зробив відчутний ривок у результаті зростання військових замовлень для американської промисловості у роки другої світової війни. Поширення зброї призвело до поширення мови — цікавий парадокс новітньої історії! Далі завдяки позитивному впливу «ефекту мультиплікатора» на розвиток усіх сфер економіки багато американських компаній перетворилися на транснаціональні корпорації — глобальні фірми, що ведуть свій бізнес у багатьох країнах світу, а отже — на перспективних роботодавців не тільки для громадян США, а й для сотень тисяч іноземців, які тепер мусили вивчати мову свого роботодавця. Мали вивчати її також і співробітники менш крупних іноземних компаній, чий бізнес залежав від успішної співпраці з великими транснаціональними корпораціями.

Тріумфальне поширення у світі англійської мови сприяло і припливу найбільш перспективних науковців до академічної сфери США. На сьогодні завдяки цілком виправданій політиці сприяння науковому розвитку, американські наукові школи є домінуючими у багатьох сферах науки, забезпечуючи бізнес необхідними для його подальшого розвитку інноваціями та новітніми технологіями. Політика залучення до країни провідних інтелектуалів з інших країн цілком виправдала себе, бо вже п’ятнадцять років сучасний світ у політичному та економічному сенсі є монополярним. Дедалі більш монополярною стає і світова наука та освіта.

Західні соціологи вважають, що освіта (поряд з рівнем прибутку, владою та статусом) є головним фактором стратифікації сучасного суспільства, тобто визначає місце індивіда у цьому суспільстві. Якщо формально підійти до ситуації з вищою освітою в Україні, то все начебто добре — в нашій країні один із найвищих у Європі показників кількості студентів на десять тисяч населення, зокрема 429 студентів вищих навчальних закладів третього-четвертого рівня акредитації та 116 студентів навчальних закладів першого-другого. Якщо поглянути на якість освіти, то стає сумно і наведені цифри не надихають на оптимістичні прогнози, а, навпаки, лякають. Громіздка та розгалужена освітня інфраструктура — спадок радянських часів, — на жаль, уже фактично перетворилася на фабрику виробництва дипломів, які часто не підкріплені реальними знаннями, вміннями та навичками. Показовим є те, що активна «болонізація» української університетської освіти зосереджена переважно на запровадженні кредитно-модульної системи, тобто на формальній відповідності європейським стандартам, ігноруючи питання якісного змісту освіти. А саме ця якість освіти далеко не в останню чергу визначається можливостями доступу до інформації. Ще на початку 70-х американський соціолог Деніел Белл охрестив суспільство, яке активно формувалося на той час у країнах золотого мільярду, «постіндустріальним». Головною цінністю цього типу суспільства є інформація. Не варто доводити те, що навчання англійською мовою помітно полегшує доступ до найновішої інформації.

Сприяють поширенню англійської мови і міжнародні організації, які суттєво впливають на глобальні трансформації сучасного суспільства. Зокрема, згідно з вимогами Міжнародної організації цивільної авіації (ICAO), вже починаючи з 2008 року усі працівники авіаційних підприємств повинні володіти англійською мовою не нижче від п’ятого рівня ІСАО, а це, фактично, вільне володіння. Вже давно є традиційною система переваг для пілотів, які володіють англійською мовою, адже адекватне розуміння повідомлень іноземних диспетчерів у їх випадку — це, без перебільшення, питання життя та смерті. Як свідчить статистика, саме мовний бар’єр часто ставав причиною фатальних автокатастроф. Не менш драматичні наслідки може мати і «нерозуміння» специфіки іноземної техніки, частка якої в українському авіапарку становить близько 80%. Основна документація на цю техніку видається англійською мовою, а її переклад українською не завжди є повним та адекватним.

Італійський письменник Альберто Моравіа свого часу дав таке визначення моді: «Мода — це історія; сама історія, яку неможливо заперечувати. Неісторичні народи не потребують одягу!» Таким чином, англомовна освіта у сучасних умовах — це одна з оптимальних та «модних» відповідей на виклики майбутнього. Відповідь, яка дає українцям шанс творити у цьому самому майбутньому світову історію. Але слід зазначити, що це — далеко не єдина потрібна відповідь!