«Ми є тим, що ми їмо». В цю думку чомусь вкладають здебільшого біохімічний зміст, тоді як вона містить й інший доволі цікавий аспект: ми творимо їжу — їжа творить нас. Адже не міг шашлик народитися в Норвегії чи лечо — в Ірландії. Кожен народ протягом століть добирав, компонував і плекав власну кухню, пишаючись нею, як своєю мовою, піснями і танцями. Так кулінарна складова стала невід’ємною частиною народної культури.
«Шлях від задумки до реалізації — не простий... Але ж це — тільки початок! |
«Уміла готувати, та не вміла подавати», — організаторам «Борщ-Фесту» дуже хотілося уникнути такої характеристики. І в цьому нам допомогли 150 студентів-волонтерів із Київського національного торговельно-економічного інституту. У якості офіціантів вони чудово впоралися з обслуговуванням тисяч гостей, які частувалися борщем за 140 столами.
Ми вдячні за прихисток нашого фестивалю під крилом виставки-ярмарку «Золота осінь» її керівникові — Віктору Дмитровичу Привалову і всім його співробітникам, які ревно долучилися до допомоги «Борщ-Фесту». Окрема дяка спонсорам — фірмі «Сіті стейт», ТОВ «Рійк Цваан Україна» і корпорації «Нестле».
Скільки борщів перекуштувала, але цей — особливий! |
А борщик таки дійсно видався на славу!
Закінчити розповідь про фестиваль хочемо рядками вірша, Геннадія Желуденка який лунав із гучномовців над багатотисячною юрмою гостей Чубинського:
Я не знаю, що є краще
Українського борщу!
Тим його, хоч я й ледащо,
Так рубаю — аж крекчу!
Та смачнішого, ніж мамин,
Я борщу того не їв!
І не треба йому зовсім
ні білбордів, ні реклами,
Якщо кажуть — борщик мамин,
то й навіщо більше слів!
Він і перше, він і друге,
І закуска, і десерт...
Стіл без нього недолугий,
Як без аквавіти чверть!
За усі делікатеси
Мамин борщ люблю найбільш!
Якщо борщику нам’яти —
то і стреси вже не стреси,
І життєві всі процеси
йтимуть краще, ніж раніш!
Я прийду до мами в гості,
Розкажу про се, про те,
Перемиєм владі кості —
Хай здорова буде теж!
Там і борщик підоспіє,
І пампушки з часничком...
І чого ще, братці, треба,
і про що ще можна мріять —
Якщо мама борщик гріє,
то в житті уже й підйом!
Тож нехай у кожній хаті
Буде борщ і до борщу,
Пригощати й пригощатись
До смаку і досхочу!
Хоч які в житті циклони,
Хоч яка негоди мить —
Якщо жде у ріднім домі
мамин борщик на ослоні —
Значить, мінімум на поні
той із нас в житті сидить!
Якщо жде у отчім домі
борщ у маминих долонях —
Значить, хлопці, ми на конях,
значить, нічого тужить!
Якщо жде у отчім домі
борщ у маминих долонях —
Значить, хлопці, ми на конях,
значить, можна, друзі, жить!