БОРОТЬБА ЗІ СТРЕСОМ ПО-ЯПОНСЬКИ

Зі стресом японцям боротися ох як треба. Передусім це стосується, ясна річ, сарариманів — службовців. Робота буквально від зорі до зорі. Ні, навіть не так: від зорі й до глупої ночі. Наднормові — не виняток і не привід вимагати прибавки до платні, а норма життя. Практично така сама норма — відсутність взаєморозуміння з дружиною та дітьми. Звідки ж йому взятися, якщо в батька й чоловіка просто не залишається часу на спілкування з ними. Та й шлюби часто беруть аж ніяк не з кохання.

За таких умов шукати способи боротьби зі стресом просто необхідно. Ходити до психолога в Японії не заведено, принаймні дуже мало хто вдається до його послуг. То що ж вони роблять?

1. Звернемося до традицій. У багатьох установах (а також у багатоквартирних будинках) є маленькі сади каменів. Дивишся на них, медитуєш, розслабляєшся. Інколи їх створюють із таким розрахунком, щоб можна було пройтися по камінню босоніж. Це вважається дуже хорошим засобом для розслаблення.

2. У чоловіків завжди є безвідмовний засіб — випивка. Утім, бенкети з колегами чи клієнтами вже практично перетворилися на обов’язковий ритуал. Після роботи японські чоловіки всім відділом вирушають у ресторан або бар, а дружини в цей час чекають їх удома. Та навіть коли чоловік приходить додому рано, він, найімовірніше, буде настільки виснажений роботою, що просто всядеться перед телевізором з тією ж таки з банкою пива й не зронить за весь вечір ані пари з вуст, окрім «Жінко, їсти давай!».

3. У жінок свої таємниці — шопінг. Переважно це стосується так званих OL (від англ. office ladies) — жінки, що працюють в офісах. Можуть бути секретарками, а можуть і фахівцями-професіоналами, що виконують ту саму роботу, що й чоловіки, їхні боси, але за половину зарплати (дискримінація за статевою ознакою в Японії живіша від усіх живих). Оскільки, на відміну від домогосподарок, вони мають власний дохід, і часом неабиякий, саме на них розраховані бутики всесвітньо відомих дизайнерів, яких у Японії безліч. І клієнтів (клієнток) цим бутикам не бракує.

4. Усеяпонська пристрасть — караоке. Співають усюди. Крім власне караоке з окремими кабінками, караоке є в багатьох барах. Відпочинок без нього — не відпочинок.

5. Ще є нічні клуби з «хостессами» (для чоловіків) і «хостами» (для жінок), де весь вечір вас розважають приємні особи протилежної статі. Не жахайтеся: усе цілком легально та пристойно — ніякого інтиму. Максимум — флірт. Популярність цих установ надзвичайна, хоча ціни там не маленькі. Жінки ходять у такі місця, мабуть, не рідше від чоловіків.

6. Подорожі. Напевне, японці полюбляють мандри найбільше з усіх народів світу. Їх можна зустріти біля будь-якої визначної пам’ятки Європи й Америки. Не менше вони подорожують і самою Японією — від школярів і до пенсіонерів. Правда, подорожі вимагають чимало часу й грошей, і насолоджуються ними переважно люди старшого віку.

Ще є сакраментальне опудало начальника, яке можна відлупцювати. А ще, подейкують, одна з останніх тенденцій — викликати на роботу масажистів, аби вони хутенько зняли напруження під час обідньої перерви.