Колись юна модниця Оксана могла без вагань розрізати ножицями найдорожчу імпортну річ, якщо та здавалася їй примітивною. Виходив приголомшливий «ексклюзив», від якого були в захваті подруги та знайомі. Ризик, якщо до нього додається талант, завжди виправдовує себе.
На початку 90-х слово «бутик» у свідомості українця, який навіть належав до столичної еліти, міцно асоціювалося з закордонним «гарним життям». І коли в центрі Києва, у напівпідвальному приміщенні Музейного провулка з’явився «Vogue» Оксани Мороз, що презентував продукцію найбільших світових Будинків моди, це був виклик. І, звичайно, дуже великий ризик. Острівець життя, де є місце розкоші, вишуканості, стильним і дуже дорогим речам, погано вписувався в канву молодої і, прямо скажемо, не найбагатшої країни.
Та ризик себе виправдав. І через якийсь час Оксана відкрила неподалік, у відреставрованому особняку ХІХ століття на вулиці Грушевського, свій знаменитий магазин, який вона присвятила сину Ніколасу Ханту. Прізвище Хант стало її псевдонімом, а найфешенебельніший в Україні магазин отримав згодом назву «Санахант». У свою чергу, магазин «Vogue» поміняв ім’я на «VoК», і сьогодні в ньому можна знайти унікальні речі ексклюзивних колекцій минулих сезонів із великими знижками.
Бути клієнтом магазину «Санахант» — означає домогтися справжнього успіху в бізнесі та кар’єрі, належати до найвищих вершків суспільства. Адже ексклюзивну продукцію від головних кутюр’є, парфумерів і дизайнерів у всьому світі споживають одиниці. Це люди, що становлять політичну, артистичну та бізнес-еліту країни. Так заведено й у найблагополучніших у матеріальному плані державах.
«Відкриття своєї справи у своїй країні було для мене вчинком абсолютно природним, — стверджує Оксана Хант. — Коли ми рухаємося до чогось, змінюємося, прагнемо стати гідною європейською країною, отже, маємо відповідати високому рівню. Цей рівень я і запропонувала в магазині «Санахант».
Оксана Хант належить до тих жінок, для яких мода — не лише питання престижу та самоствердження, а й природна життєва потреба. Вона завжди прагнула не просто відповідати новітнім напрямам у моді, а мати у своєму гардеробі цілком унікальні, ексклюзивні речі. У застійні часи, як відомо, це було справжньою проблемою. Втім, батьки Оксани мали можливість виїжджати за кордон, і її уявлення про моду відпочатку були набагато ширшими, ніж у багатьох одноліток.
На той час, коли Оксані Хант спало на думку відкрити власний бутик, вона встигла побувати в багатьох країнах світу. І вже досить чітко бачила суть і особливості цього бізнесу, такого екзотичного для України початку 90-х. Складніше було пояснити свої ідеї людям із її команди.
«Це були часи, коли модерн лише входив у наше життя, і мені доводилося буквально на пальцях пояснювати архітектору: розумієш, хочеться чогось такого... немов розірваного. Не розуміє. Тоді я взяла зі столу шматок паперу й розірвала його навпіл. Показую: ну, тепер ти бачиш, як має бути? Зроби такі самі візуальні розриви простору!»
«Санахант» став цілком унікальним магазином для України. І не тільки: в усьому світі закладів подібного рівня та структури не так уже багато: «Сакс» і «Бергдорр Гудман» у Нью-Йорку, «Н’юман Маркус» у Лос-Анджелесі, «Колетт» у Парижі.
У «Санаханті» сусідять понад п’ятдесят (!) найгучніших імен у світі моди та дизайну. Gucci, Valentino, Prada, Dior, Dolce&Gabbana, Sergio Rossi, Brioni, Kiton, Versace... Залучити ці знамениті торговельні марки в маловідомий у світі високої моди Київ свого часу коштувало Оксані Хант величезних зусиль. Адже перед тим, як вийти на ринок у якійсь точці світу, компанії такого рівня дуже старанно прощупують грунт, всебічно перевіряють можливості потенційного партнера.
Приміром, знаменитий французький Будинок «Діор» на сьогодні відкрив свої «філії» із таким ексклюзивним дизайном лише в п’яти містах світу: Римі, Мілані, Нью-Йорку, Беверлі-Хіллз... і Києві! На відкриття бутику-корнера (від англ. «ріг» — магазин усередині магазину) у вересні минулого року приїжджали директор з продажів Будинку «Діор» у Європі Хафіда Шефіді та головний архітектор Будинку Фабріс Делемель, який розробив проект дизайну бутику. На великому телеекрані йде постійна трансляція паризьких дефіле моделей креативного дизайнера Будинку Джона Гальяно, які можна відразу й придбати. Оздоблення бутику-корнера, що витриманий в молочно-білому кольорі в сполученні з ясно-сірим і перламутром, гармонійно вписалося в загальну тканину інтер’єру «Санаханта».
«В основу створення інтер’єру магазину був відпочатку покладений принцип мінімалістичного шику, — розповідає Оксана Хант. — Паралельно виникла ідея відтворити інтер’єр кожного Будинку, який ми представляємо в себе в магазині. «Подружити» Будинки так, щоб вони сполучилися, непросто. Оригінальний інтер’єр ми намагаємося органічно вплітати в «скелет» простору».
У «Санаханті» багато білого кольору, дзеркал, алюмінієвого оздоблення. Багато тут і світла — що вимагало від дизайнерів чималої винахідливості, адже стародавній особняк, в якому розташувався магазин, знаходиться в історичній частині міста, де з прямими сонячними променями завжди були проблеми. Проте завдяки непомітному підсвічуванню освітлення в магазині наближається до природного, будь-якої погоди моделюючи стан сонячного дня.
І звичайно, все тут покликано забезпечити максимальні зручність і комфорт для клієнта, щоб кожному захотілося залишитися тут якомога довше й не спало на думку піти без покупки. Під одним дахом можна одягтися з голови до ніг, що, погодьтеся, набагато зручніше, ніж підбирати різні деталі свого майбутнього образу в модних магазинах, віддалених один від одного. Доступ до всіх речей і аксесуарів відкритий, є можливість нескінченно займатися приміряннями, у перервах попиваючи каву чи чай із цукерками за стильними столиками. Персонал «Санаханта» — не просто продавці, а досвідчені консультанти, здатні професійно допомогти скласти потрібний ансамбль одягу та аксесуарів для урочистого вечора, стильного відпочинку чи важливої зустрічі в ділових колах.
Тоді, на початку 90-х, Оксана Хант підбирала працівників сама, керуючись часом чисто інтуїтивними моментами, які потім виправдали себе на практиці. Спочатку вона сама проводила навчання персоналу. «Потім поступово сформувалася команда, якій я довіряю. Вона злагоджено працює, ці люди мене розуміють, відчувають мій настрій. Я дуже критична, можливо, часто буваю несправедливо критична, зате ми домагаємося результатів. Без цього не було б такого «Санаханта», яким він є нині».
Однак у той час виховувати доводилося не лише персонал, а й... клієнтів. «Нехай про це й нескромно говорити, але було саме так, — згадує Оксана. — Не в кожної людини на той час була можливість навіть побачити ексклюзивні речі від відомих кутюр’є чи торговельних марок. Було непросто довести, що в нас продаються дійсно «справжні» речі, а не підробка... І якщо люди в даний момент не могли собі дозволити щось купити, вони до цього прагнули. Дуже важливо, коли в людини є прагнення до чогось гарного... А потім, коли мої клієнти, приміром, заходили в паризькі бутики, де їх запитували про місце придбаного товару, оскільки в них подібної речі немає, — вони з гордістю відповідали: купили в себе в Києві. Це найприємніший момент у моєму бізнесі».
Сьогодні в «Санахант» приїжджають одягтися модники та модниці Москви, Європи та Америки. Багато російських зірок, провівши концерт у Палаці «Україна» чи в Жовтневому палаці, неодмінно заходять до магазину Оксани Хант. Серед них — Олександр Малінін, Філіп Кіркоров, Олександр Розенбаум... А вітчизняні знаменитості, раз побувши в магазині, неодмінно стають його постійними клієнтами. Адже вдягатися в «Санаханті» — більш ніж престижно.
Проте Оксана Хант не звикла зупинятися на досягнутому. У даний час її магазин розширюється, триває підготовка нових залів на четвертому поверсі. Будівництво йде з урахуванням архітектурних особливостей особняка ХІХ століття, де розташований магазин; паралельно здійснюється реставрація історичного фасаду. Після завершення робіт загальна площа «Санаханта» становитиме сім тисяч квадратних метрів.
Відповідно розшириться й асортимент: на нових площах планується зробити акцент на ексклюзивну продукцію-люкс для будинку, інтер’єру, стильні та дорогі подарунки. «Ми працюємо з такими знаменитими Будинками, як Baccarat, Faberge, Daum. Кожний виріб із маркою одного з цих Будинків не лише предмет розкоші, а й справжній твір мистецтва. І, звісно, не варто говорити, що всі ці речі продаються виключно в магазині «Санахант». Зовсім скоро для товарів цього профілю в магазині відведуть повністю окремий простір. Людина зможе в нас не лише модно вдягтися, а й створити в себе вдома гарну обстановку, оточивши себе вишуканими предметами».
Такий стиль життя близький і самій Оксані, жінці з бездоганним смаком і прагненням до краси та гармонії в усьому. Її кольори — чорний і золотий. «Мій колір загалом чорний, хоча люблю, звичайно, і золотий. Та золотий я просто люблю, а чорний мені йде. З «золотим» я легко працюю та живу — він мене не бентежить». На противагу мінімалізму в інтер’єрі магазину київська квартира Оксани Хант витримана в розкішному стилі Людовика XV із пишним декором і безліччю вишуканого антикваріату. Заміський будинок виконаний у стилі «прованс». Втім, Оксана не зізнається в прихильності до якогось певного стилю чи напряму в мистецтві: їй подобаються і класика, і модерн, і авангард... Аби все було витримано, гармонійно та гарно.
Підбираючи асортимент для магазину, Оксана Хант, звичайно, не може не керуватися особистими смаками та уподобаннями. Крім того, в її команді працюють фахівці, які старанно відстежують як останні тенденції у світі високої моди, так і попит на вітчизняному ринку. Колекції, представлені в «Санаханті», господиня називає «ярмарком найталановитіших дизайнерів». І дуже гнучко веде політику щодо співробітництва з тим чи іншим Будинком.
Наприклад, після трагічної загибелі знаменитого модельєра Джанні Версаче «Санахант» на кілька років припинив співробітництво з усесвітньо відомою торговельною маркою: «Їхні колекції перестали бути «версачевськими», мені було шкода,.. — каже Оксана. — Але тепер ситуація змінилася, і я знову «подружила» цей Будинок із киянами. Ми намагаємося представляти ті Будинки, які сьогодні цікаві не лише для України, а й на світовому рівні. Тому не можна сказати, що з якимись Будинками ми працюємо довічно. Ми хочемо мати усе найсвіжіше, нове. Представники різних Будинків неодноразово бували в нас, і, на їхню думку, «Санахант» — один із найцікавіших магазинів Європи».
Українських модельєрів у свята святих високої моди, сконцентрованої під дахом «Санаханта», поки що не запрошували. Та Оксана Хант не виключає таку можливість у не настільки вже віддаленому майбутньому: «Звичайно, ми думаємо про співробітництво з вітчизняними дизайнерами. Ми дуже старанно стежимо за українським ринком. Вітчизняні модельєри останнім часом дуже прогресують, і це не може не імпонувати. Я часто буваю на показах українських модельєрів і завжди з задоволенням помічаю нові перспективні імена та марки».
Упевнена в собі й у майбутньому, Оксана Хант не хоче говорити про неминучі проблеми. «Проблеми були завжди. Хоча, швидше, не проблеми, а просто труднощі, без яких не можна обійтися. А інакше було б нецікаво. Та скаржитися я не звикла. У мене є гарна злагоджена команда, якій жодні перепони не страшні».
Стримано говорить бізнес-леді й про нереалізовані поки що «творчі плани». Адже не за горами той час, коли вони втіляться в життя і можна буде презентувати їх уже не як плани, а як реальність:
«Моя давня мрія — створити клуб однодумців. Закритий, елітарний, камерний. Місце, де можна було б об’єднати людей, в яких збігаються думки, такий собі острівець суспільства майбутнього, до якого ми рано чи пізно прийдемо.
А щодо магазина... Так, у мене є плани, але поки що не хотілося б розкривати секрети. Дуже хочеться вірити, що останні зміни в «Санаханті», нові марки сподобаються нашим клієнтам. Тому що все, до чого ми прагнемо, робиться лише для них».
Понад десять років тому Оксана Хант доклала чималі кошти та сили в справу, яка, здавалося, практично не мало шансів на виживання в нашій країні. Вона ризикнула — і виграла. Вона продовжує ризикувати та вигравати й сьогодні. «Санахант» став воістину однією з візитних карток України. Багатої, стильної, процвітаючої України. Якою, вірить власниця магазину, наша країна обов’язково буде.