БЕЗ ПИРОГІВ — НЕ ІМЕНИНИ, БЕЗ МЛИНЦІВ — НЕ МАСНИЦЯ

Існує не так багато добрих і світлих свят, які дісталися нам від наших предків-язичників. Найвеселішим залишається Масниця або Сиропусний тиждень (нинішнього року з 16 по 22 лютого), коли людина відводить душу напередодні важкого і тривалого Великого посту. Вважається, тому, хто погано й нудно проведе масний тиждень, не щаститиме протягом усього року. На Масницю вже не можна їсти м’ясну їжу, дозволяються лише молочні продукти й риба. Головна страва — звісно ж, млинці з різноманітними начинками. Народ з цього приводу говорив, що в цей час треба їсти стільки разів, скільки собака махне хвостом або прокряче ворон. На відміну від багатьох інших свят, на Масницю не лише займаються череводогідництвом удома, у родині, а й часто ходять у гості та запрошують до себе. Масничні візити вважаються обов’язковими і для кумів. Батьки новонароджених дітей ходять до кумів із пшеничним хлібом, а кум із кумою відвідують хрещеника з подарунками.

Отже, із понеділка, іменованого «зустріччю», можна розпочинати випічку млинців. У давнину до молодят, котрі вперше зустрічали Масницю самостійно, зранку приходила теща, аби навчити невістку пекти смачні млинці. Перший млинець призначався душам покійних батьків. Його клали на підвіконня й казали при цьому: «Чесні наші батьки! От для вашої душі млинець!»

Другий день, вівторок, називається «ігрищами». Цього дня вшановували молодят, котрі одружилися протягом минулого року. Їх поздоровляли, вручали подарунки, жартували над ними, вивалювали в снігу, насильно скочували з гір, змушували привселюдно цілуватися, несподівано навідувалися до них у гості. А от юнакам і дівчатам, що не вступили в шлюб протягом року, прив’язували до ноги «колодку» — шматок дерева, гілку чи стрічку та змушували з нею ходити. Аби її відв’язати, «покарані» відкуповувалися грошима або частуванням.

Третій день Масниці, середа, — ласунка. Цього дня зяті до тещ приходять на млинці. А після візиту до тещі настає четвертий день — широкий (розгульний) четвер. У п’ятницю влаштовувалися тещині вечірки. Тепер уже зяті пригощали тещ млинцями. Та у свою чергу мала принести з вечора все необхідне для випічки млинців: сковорідку, ополоник та інше начиння, а тесть надсилав мішок гречаної крупи й олію. Неповага зятя до цієї події вважалася безчестям і образою та була приводом до вічної ворожнечі між ним і тещею. А щоб тещі було ще приємніше, заодно запрошувалась уся рідня, аби бачила, як зять тещу шанує.

Шостий день цього перепостового тижня — посиденьки зовиці. «Зовиця» — сестра чоловіка, приймала в себе рідних, а невістки, тобто дружини братів, дарували їй подарунки. Цього дня спалювали опудало Зими (помилково кажуть — Масниці, оскільки це дійство відбувається на Масницю).

І нарешті — Прощенна неділя (проводи, цілувальник). Це день очищення і підготовки до Великого посту. Цього дня прийнято просити прощення й поминати мертвих родичів.

Масниця завершується першого дня Великого посту — Чистий понеділок, який вважали першим днем очищення від гріху та скоромної їжі.

Як бачимо, масничні обряди цілком доречні й у наші дні. І річ зовсім не в багатих застіллях і смачних млинцях. Головне — знайти час для своїх близьких і рідних, продемонструвати їм свою любов і увагу, попросити прощення й вибачити самому.