На святки — два тижні зимових свят, які розпочинаються з Різдвяного святвечора й закінчуються Водохрещем, — веселяться і старі й молоді. У цей період православні славлять Христа, влаштовують народні гуляння з колядками, рядженими, катанням на санчатах і, звісно ж, ворожать. Вважається, що на час цих свят уся погань відступає перед великою радістю Різдва й ніщо не заважає зазирнути в майбутнє.
Багато відомих сьогодні способів святочних ворожінь снують свою історію ще від часів язичництва. Наші предки ворожили на всьому, що було під рукою: на ключах, на воску, на воді, на гребені для волосся. Прислухалися, з якого боку загавкає собака, підслуховували уривки фраз під вікнами, залишали на ганку рукавичку...
У всьому люди були готові побачити перст долі. Особливе місце належало прикметам, за якими намагалися вгадати погоду та передбачити майбутній урожай. У зв’язку з повір’ями про прихід міфічних гостей побутував звичай приймати на святки кожного, хто завітав у дім. На першого гостя ворожили, чи вдалим буде рік. У пошуках контакту з духами під час святок наші предки знімали з себе натільні хрести та пасок, розв’язували всі вузли на одязі, дівчата розпускали коси. Виходили з будинку не перехрестившись і потай, аби ніхто не бачив, добиралися до місця ворожіння. При цьому не забували наші прабабусі і про захисні заходи проти нечистої сили: щоб «убезпечитися», окреслювали навколо себе коло коцюбою, ножем або скіпкою, під час колективних ворожінь тримали одне одного за мізинці. Для ворожіння вибирали місця, де водиться нечиста сила, — нежилі приміщення (лазня, хлів, підвал, горище, сіни) чи занедбані будівлі. Найкращим часом для таких розваг вважалися вечір, північ і ранній ранок до сходу сонця або до перших півнів.
Сьогодні різдвяні ворожіння — така сама невід’ємна частина святок, як кіношедевр Ельдара Рязанова «Іронія долі, або З легкою парою!» у новорічній телепрограмі. Зазирають у майбутнє від Різдва (7 січня) до Водохреща (19 січня). Правда, в решті світу, де немає старого Нового року й Різдво святкують 25 грудня, святки тривають по 5 січня. Отож нам пощастило — ще встигнемо поворожити.
Оскільки мета ворожіння — передбачити долю, то в наші дні, як і в давнину, ворожать в основному незаміжні дівчата. А оскільки суджених нині можна змінювати, як рукавички, відповідно й ворожити на чергового нареченого дозволяється хоч до сивого волосся. Тому забава підходить для будь-якого віку. Способів дізнатися, хто майбутній обранець, чи будеш багатим і щасливим, є безліч. Зупинюся лише на найвідоміших і легких для виконання. Отже,
ворожіння на запаленому папері
Напишіть ім’я коханої людини, покладіть записку на блюдце й підпаліть. Якщо вона згорить не повністю — бажання, яке ви пов’язуєте з цією людиною, збудеться.
…на картах
Перед сном покладіть під подушку чотирьох королів і скажіть: «Наречений, ряджений! Наснися!» Якщо насниться піковий король — чоловік буде старим і ревнивим, червовий означає молодого й багатого, хрестовий — чекай сватів від військового, а бубновий — від жаданого.
…з човником
Візьміть таз із водою. По краях закріпіть смужки паперу, на яких напишіть свої бажання. У горіхову шкаралупу помістіть невеличку запалену свічку. Пустіть цей своєрідний кораблик на середину таза, і залежно від того, записку з яким бажанням він підпалить, те й збудеться.
…по каблучці
Золоту каблучку покладіть у склянку з водою й поставте на ніч на мороз (якщо на вулиці відлига — в морозильник). Уранці подивіться на результат. Замерзла вода без пагорбків означає бездітність. Якщо ж на поверхні криги утворилися пагорбки, у вас будуть сини. Ямки на замерзлій поверхні означають: народяться дівчатка.
Крім традиційних «бабусиних» ворожінь, у наш час навіщувати майбутнє можна з допомогою радіо, телефону, телевізора. Приміром, подумки сформулювавши бажання чи запитання, увімкніть теле- або радіоприймач на будь-яку програму. Першу побачену картинку або почуту пісню тлумачте стосовно себе: весела пісня чи кінокомедія — все буде чудово, передача «Людина і закон» — варто серйозно замислитися.
Психологи стверджують: у житті все відбувається саме так, як ми загадуємо. Налаштувалася людина на успіх — і їй усе життя казково щастить, а про випадки, коли не щастило, вона просто не пам’ятає. Ворожіння — це певною мірою програмування на удачу, адже ніхто не віщує собі нещастя, усі намагаються побачити добре передвістя. Тому ворожити на святки дуже корисно й весело.