Рік тому в стародавньому містечку на Луганщині - райцентрі Кремінна - відкрився незвичайний "Музей на крилах". Нині він уже відомий не тільки у всій Україні, а й в інших країнах.
Після Різдвяних свят розповісти про нього - якраз слушна нагода. Не тільки заради зворушливих історій - зокрема про те, як маленька дівчинка та її мама об'єднали багато людей, - а й щоб ми всі разом ще й подумали про дуже важливе.
На сімейній раді
Спочатку познайомимося з творцями цього музею - недавнім підполковником внутрішньої служби Оленою Стеценко та її 11-річною Полінкою. Три роки тому вони ще жили в Луганську. Коли туди прийшла біда, перебралися в Кремінну. Мама почала керувати місцевим відділенням громадської організації "Громадянський корпус", донька - навчатися в тутешній гімназії. Обидві показали себе неординарними особистостями.
Цього року Олені Леонідівні за досягнення в громадській діяльності вручили орден княгині Ольги ІІІ ступеня. А Поля сяйнула розмаїттям творчих талантів. Багатьох схвилював вірш, написаний дівчинкою, яка стала вимушеною переселенкою:
…В усі міста,
країни напишу листи:
Ангели, ви мир на крилах
нам повинні принести!
Від війни в нас така вже втома!
Ангели! Благаю!
Повертайтеся додому!
З луганської домівки вона захопила фігурки своєї невеликої дитячої колекції ангелів. Багато з них зробила сама - з паперу й тканин. Зберегла їх як охоронців, щоб скликали на луганську землю побратимів, які розлетілися хто куди. "Разом з ними, - каже Поля, - до нас має повернутися мирне життя".
Та де ж зібрати стільки ангелів? Донька порадилася з мамою і зі священнослужителями. З благословення архієпископа Сєвєродонецького й Старобільського Никодима в бібліотеці Свято-Сергіївського чоловічого монастиря м. Кремінна надали для музею кімнату.
- Це місце обране не випадково, - розповідає його громадський директор Олена Стеценко. - У найбільш небезпечний час, ще з травня 2014-го, тут проводилися молебні за мир з участю дітей, причому з сімей, що представляють різні конфесії, включаючи мусульман - сирійських біженців. Вони тоді робили фігурки ангелів для українських солдатів, які охороняли місто, для поранених у госпіталях. На відміну від сусідніх міст Кремінну не захопили бойовики. Малюнки з сердечками і голубами ми переправили дітям на окуповану територію.
Словом, рішення сімейної ради стало народним.
Вісники миру й добра
Зібрання музею почало поповнюватися відразу після його врочистого відкриття. Разом з архієпископом із цією подією всіх привітали голови району й міста Наталія Чехута і Юрій Прокопенко, керівники області, народна художниця Луганщини Людмила Соловйова, чия картина теж увійшла до експозиції.
Спочатку відгукнулися земляки, зокрема сім'ї вимушених переселенців, що живуть тепер далеко від дому. Для них стало дуже важливим передати звісточку миру, любові й злагоди на рідну землю у вигляді оригінальних робіт з особливо теплою енергією. "Наша громадська організація теж із зацікавленням долучилася до цього", - каже керівник Луганського земляцтва в Києві Вадим Горан.
Зараз тут уже понад дві тисячі експонатів. Виконані вони в різних техніках (живопис, графіка, різьблення по дереву, декупаж, плетиво, аплікація тощо), з усіляких, часом несподіваних матеріалів: кераміки, металу, дерева, пластику, соломи, вати, бісеру, ниток, мережива, тіста, листя, пелюсток - усього не перелічиш. Одного з ангелів волонтери сплели у вигляді маскувальної сітки для бліндажа. Серед композицій - карта України з квітами й ангелятками, яку виклали учні Харківської школи №62 та їхні батьки.
Посилки нерідко приходять без зазначення відправника - з Києва, Вінниці, Буковини, Білорусі, Польщі, Чехії, Франції, Італії, Азербайджану, США, Японії…
У багатьох ангелів, іконок, листівок з небесними вісниками неординарні історії. Відразу привертає до себе увагу серія "Обпалені війною". - Вона започаткувалася в сусідньому місті Рубіжному, - розповідає Олена Стеценко. - Від влучання снаряду в будинку спалахнула пожежа. Згоріли всі речі, а дві фігурки ангелів уціліли. Їх передали нам. Кіптяву з них ми вирішили не змивати. Поруч - унікальний каскад-дзвін з 22 глиняних ангелів, у кожного з яких - свій дзвіночок. Це подарунок солдатів-харків'ян 22-го батальйону.Нащадок одного з пасажирів, що врятувалися під час морського шторму, надіслав декоративного плаского ангела. Він був елементом оформлення старого корабля, і люди саме через нього посилали молитви про порятунок. А цих ангеляток намалювали в реабілітаційному центрі в Дніпрі. Довідавшись про музей, там зобразили своїх охоронців, щоб допомогти й іншим людям переборювати біль, самотність, життєві труднощі.
Відгукнулася й принцеса
Авторські роботи дарують і визнані майстри, і дебютанти. Але звідки з'явився найзагадковіший, виконаний у католицькому стилі ангел - поки що найбільший на виставці? Ніхто не знає, як він потрапив у зачинене на ніч приміщення монастиря. Його виявили вранці. Вважається, що прилетів сам і може виконувати заповітні бажання. Втім, не тільки він. Тут уже склалася традиція: прийшов до музею - пошукай ангела, чимось схожого на тебе, поспілкуйся з ним. І він не підведе.
Серед дарувальників - звичайні й широко відомі люди, включаючи народних депутатів України. Письменниця Ірен Роздобудько передала для "Музею на крилах" ангела з власної колекції, дитяча письменниця Зірка Мензатюк - свою книжку "Ангел Золоте Волосся" з пам'ятним написом: "Музеєві ангелів -хай завжди бережуть Україну наші ангели і наші молитви". Зрозуміло, всі історії з трепетом записуються. І вони продовжуються.
Не так давно сім'я Стеценків побувала в етнографічному музеї в Пирогові. Зустріли там… принцесу Таїланду. Познайомилися. І принцеса відгукнулася на прохання поповнити музей. Натхненна цим Поля з допомогою вчительки англійської мови написала королеві Великобританії Єлизаветі ІІ. Тепер очікують ангела й з Лондона. І справді - з миру по ангелу!
Під одним небом
Луганська область отримала своєрідний культурний і духовно-просвітницький центр. Тут проводять екскурсії, зустрічі, тематичні вечори, вистави, майстер-класи. Приходять сюди нерідко сім'ями і класами.
Досвід музею обговорили учасники проекту "Культурний простір - місце для діалогу і порозуміння", що його спільно реалізовують Луганський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти і Полтавська обласна організація Національної спілки письменників України за підтримки Інституту міжнародного співробітництва Асоціації народних університетів Німеччини в рамках програми "Від руйнування до творення. Шляхи примирення в українському суспільстві".
До слова, саме тоді народилася назва "Музей на крилах". Педагоги, письменники, обговорюючи його концепцію, рекомендували додати йому мобільності, організувати подорожі всією Україною - як платформу для творчих зустрічей, діалогів, культурних подій, що сприяють порозумінню людей.
- Ось на цій карті України, - показує Олена Стеценко, - ми позначаємо, звідки нам надіслали подарунки, де вже встигли побувати, влаштовуючи свята "Схід і Захід - разом".
Спочатку, звичайно, долучилися сусідні Сєвєродонецьк, Лисичанськ, Рубіжне. Ми вважали обов'язком побувати у прифронтовій Станиці Луганській. Одну з виставок провели у столичному Національному музеї літератури України.
Зрозуміло, кожне очне чи заочне знайомство додає експонатів. Майстер-клас з виготовлення оберегів-ангелів з природних матеріалів провели для дітей народні майстри в Черкаському обласному краєзнавчому музеї, втіливши чимало оригінальних ідей. Не відстали в Чернівцях. Те саме влаштували й у Херсоні, де ще й зібрали подарунки для дітей-сиріт.
Ангелів на Рівненщині зібрали за ініціативою колективу Обласного академічного українського музично-драматичного театру після його гастролей у зоні АТО. Їх привезли до Кремінної військовослужбовці. Особливо примітний майже метровий ангел з льону - один із символів Полісся. Він прикрашений місцевою вишивкою - гладдю червоними нитками.
У Чернігівському обласному Палаці дітей і юнацтва, у позашкільних навчальних закладах провели акцію "На крилах ангела" за участі делегації школярів Луганщини. "Крилатий музей" прилітав у Запоріжжя - організували виставку в Обласному художньому музеї. У відповідь запорізькі художники, вчителі, школярі, малята-дитсадківці теж створили для донеччан світлі образи ангелів.
- Зазвичай готуємо для таких поїздок не тільки експонати, а й концерти. У нас є "ангельські" костюми. Люблю співати разом з новими друзями, - каже Поля.
Будуємо будинок
У перспективі в них - фестивалі і навіть... ангельський театр. Є плани побудувати для музею "Будиночок ангелів". Тому почали збирати будівельні матеріали - цеглинку до цеглинки. Є й іменні. Першими долучилися військові Луганщини.А мені згадався величезний музей іграшок країн світу в Сінгапурі. Довго я ходив його поверхами, намагаючись знайти бодай один український експонат, але, на жаль… Нема кому в нас про це потурбуватися? То повчилися б в організаторів Кремінського музею ангелів.
Ми іноді оцінюємо те, що зроблено в нас, тільки співвіднісши це з "а як у них?". Так от, у США, штаті Вісконсін давно діє створений американською сім'єю некомерційний Ангел-музей, який став знаменитим на весь світ. Тепер це туристична цікавинка не тільки міста Белойт, а й усіх Штатів. Тут зібрано експонати з 60 країн, зокрема артефакти. Кількість його відвідувачів з усіх континентів обчислюється десятками тисяч; його підтримують грантами, а також благодійники. Звісно, в цього музею є свій сайт (angelmuseum.com) - побажаємо цього й кремінському.
Мені важко судити: який з них важливіший нині для миру (у душах людей і між ними) - величний у США чи скромний у райцентрі Донбасу? Поклавши руку на серце, скажу, що все-таки другий.