А ВАША ДИТИНА ЗНАЄ СВОЇ ПРАВА?

«У мене справді є права? Цікаво, які?» — здивовано запитав десятилітній Максим, подзвонивши на пряму телефонну лінію всеукраїнської благодійної акції «Знай свої права», організовану дитячим ігровим часописом «Пізнайко» разом із UNICEF.

Так, Максиме, є! 24 жовтня, у Міжнародний день ООН, фахівці з Інституту психології ім. Г.Костюка, Національного педагогічного університету ім. М.Драгоманова, Київського інституту внутрішніх справ, агентства «IREX-PROMEDIA», «Журналу для батьків» і школи-дитсадка «Олімп», а також адвокати й дитячі психологи відповідали на дзвінки з усіх регіонів України. Кожна дитина, яка додзвонилася, чи дорослий змогли одержати докладну консультацію, дізнатися про свої права та правозахисну практику у світі.

Поки що, правда, порівняння не на користь нашої країни. У європейських державах, приміром, якщо дитина, йдучи вулицею у супроводі дорослих, плаче, то поліцейський неодмінно зажадає від них пояснень. А в Америці, якщо сусіди почують за стіною дитячий крик, батькам доведеться переконувати відповідні інстанції, що вони не знущаються над своїм малям.

12 років тому ООН ухвалила «Конвенцію про права дитини», але, очевидно, в Україні про це мало хто знає. Щирий подив дитини, яка відкрила, що в неї є певні права, — свідчення того. Ані цьому малюку, ані тисячам його однолітків ніхто нічого такого не розповідав.

Шквал телефонних дзвінків ще раз підтвердив невтішний факт: ми живемо в малоцивілізованому суспільстві, де навіть дорослі слабко поінформовані про свої права. А головне, у нас не сформована суспільна думка про те, що дитина — незалежний і далеко не безправний громадянин. Крім того, немає установ, куди дитина може сама звернутися по кваліфіковану допомогу.

«Діти інколи навіть не здогадуються, що вони мають право на краще ставлення до себе та кращі умови життя», — розповідає представник UNICEF Дмитро Коник.

Які ж у дітей права? Діти мають право на повагу, на ставлення до себе як до унікальної та неповторної індивідуальності, на матеріальне забезпечення й відчуття психологічної безпеки. Кожна дитина має право бути собою (залежно від своїх можливостей), а також право на освіту й поводження, що враховують її вікові особливості. І, крім того, діти мають право на цілком зрілих батьків, які можуть супроводжувати їх на шляху дорослішання.

Дитячі дзвінки... Проблеми у взаєминах із батьками, однокласниками й учителями — річ, яку можна виправити. Головний висновок, якого дійшли консультанти, — більшість дітлахів, котрі телефонували, зовсім не знають, чи може їм хтось допомогти. Куди, скажіть, подітися малюкові, чиї батьки п’ють другий тиждень поспіль, зачинившись у квартирі? І що робити підлітку, якого регулярно принижує вітчим? Чи варто дивуватися, що в нашій країні переповнені притулки?

Дорослі, котрі телефонували, найчастіше запитували, з ким може жити дитина після розлучення, чи має право рідний дідусь відсудити квартиру в онука, що робити, якщо дитина постійно пригнічена й погано вчиться, як бути, якщо дитину чомусь не любить класний керівник, як захистити синочка від рекетирів-старшокласників. Здавалося, людям потрібна не так консультація фахівця, як можливість виговоритися, знайти розуміння й підтримку.

Психологи та юристи робили звичну для них справу, а працівники журналу «Пізнайко» потай витирали сльози: стільки недитячої гіркоти було в телефонних розповідях неповнолітніх.

«Першими, хто розповість дитині про її права, мають бути батьки, — каже головний редактор часопису Ірина Юхніца. — Будьте уважними, будьте чесними зі своїми дітьми, ніколи не відштовхуйте дитину, хоч би що вона накоїла. Малюк повинен бути впевнений, що ви його друг і вам можна довіряти».

Чи можна змінити ситуацію в нашій країні однією-єдиною акцією? Мабуть, ні. Але можна розпочати реальну справу, яка вже сьогодні, зараз приносить свої плоди. Надалі прямі телефонні лінії, коли досвідчені фахівці проводять консультації та відповідають на запитання, стануть регулярними. І хтозна, може, у недалекому майбутньому на запитання «Ким ти хочеш стати, коли виростеш?», наші діти відповідатимуть: «Щасливою людиною, адже я знаю свої права».