А в Сан-Франциско — конференція зі щастя

На американському фондовому ринку суцільні перепади, банки — у червоній зоні, безробіття стрімко зростає, а люди, вигнані з будинків за несплату іпотеки, довершують картину. Чи можна знайти кращий час для дискусії про щастя — запитує журналістка The International Herald Tribune Патрисія Лей Браун.

Перша у США конференція під назвою «Щастя та його причини» була запланована ще до всіх криз. У Сан-Франциско — місті, зазвичай переповненому дофаміном, гормоном щастя, зібралася строката компанія вчених, філософів, лікарів, психологів, завсідників Інтернету і тибетських буддистів. На думку журналістки, форум нагадував якусь суміш філософських диспутів Аристотеля і популярного на американському телебаченні ток-шоу Оп­ри. Під час обговорення зіткнулися такі люди, як Пол Екман, психолог, котрому належить відкриття, що «мікровирази» обличчя відображають почуття, і Ро­берт Саполскі, біолог зі Стенфордського університету. Розглядалися теми «Співчуття і прагнення щастя», «Чому зебри не засмучуються?» тощо.

Сам по собі факт конференції відображає бум в «індустрії» щастя — в останні роки помітно зросла кількість книг, наукових праць та університетських курсів на цю тему. Перша «зустріч зі щастя» відбулася 2006 року в Сіднеї, а вже другу, торік, відвідав далай-лама.

Гроші, отримані від внесків за участь у цій дводенній конференції (545 доларів з людини), підуть на допомогу благодійній організації, що проповідує буддизм тюремним ув’язненим.

Тему грошей обговорювали і на конференції. Як показують дослідження, яких дедалі більшає, гроші ще не означають щастя. Наприклад, інуїти в північній Гренландії і масаї в Кенії не менш щасливі, ніж найбагатші американці зі списку Forbes 400.

Вчені розповідали про свої нові досягнення. Так, порівняно нова галузь — біхевіористська нейрогенетика досліджує низку генів, відповідальних за депресію, неспокій, виникнення залежностей і бажання нових відчуттів. Однак, за словами Роберта Саполскі, річ не в самих генах, а в поєднанні генетичної схильності та впливу довкілля, особливо в дитинстві.

Показово, що серед гостей була віце-президент однієї з американських компаній, які займаються іпотекою. Ім’я своє вона назвати відмовилася, але зізналася, що приїхала на конференцію довідатися, як підняти настрій працівників після звільнення 500 їхніх колег і повідомлення тим, що залишилися, про скорочення бонусів удвічі. Вона також заявила, що західне суспільство занадто зациклене на постійному пошуку винних. Наприклад, на її думку, іпотечні компанії несправедливо звинувачують у тому, що вони сприяли розвитку нинішньої кризи.

У Каліфорнії бізнес із «продажу щастя» процвітає. Під час перерв учасникам пропонували книжки, які гарантують щастя за три місяці...

Тим часом кілька «відступників» на конференції висунули припущення, що значення щастя перебільшене. «У наші дні люди всюди нещасні через те, що в них немає щастя, — заявив професор Дарін Макмагон, — а насправді ми не можемо й не повинні постійно почуватися добре». Хай там як, зауважує Патрисія Лей Браун, але США змогли згуртуватися навколо оптимістичного слогана «Так, ми можемо» (передвиборне гасло Обами).

International Herald Tribune