18—24 лютого

18.02

1861 — У Турині, на першому засіданні італійського парламенту, прем’єр-міністр Сардинії (П’ємонту) граф Камілло Бенсо Кавур оголосив про створення конституційної монархії. Були відсутні делегати від Венеції та Папської області (приєднані лише у 1866 і 1870 рр. відповідно). Першим італійським королем став сардинський король Віктор Еммануїл II. Дія ліберальної конституції Сардинії 1848 року поширювалася на всю Італію. Новий адміністративний розподіл історичних областей на провінції завдав удару на випередження по сепаратизму, але не зміг ліквідувати (і до сьогодні) разючих невідповідностей у рівні розвитку багатої промислової Півночі і бідного сільськогосподарського Півдня.

19.02

1861 — Російський імператор Олександр II підписав Маніфест про звільнення селян (3 березня за новим стилем). «Велика реформа» принесла свободу і статус громадян 22,5 млн. кріпаків. (У Російській імперії мешкало близько 70 млн. чоловік.) Дієвість реформи нівелювалася тим, що селяни фактично не могли стати власниками землі через високі викупні платежі.

1918 — Німецькі й австро-угорські війська розпочали наступ в Україні і Білорусі. Ще 10 лютого глава радянської делегації на переговорах у Брест-Литовську Лев Троцький заявив про відмову підписувати мир на умовах кайзерівської Німеччини.

20.02

1810 — Французи стратили вождя тірольських повстанців Андреаса Гофера. Після поразки австрійських військ під Ваграмом від армії Наполеона Габсбурги були змушені підписати 14 жовтня Шенбруннський мир, за яким Тіроль відходив до союзниці Франції — Баварії. Тірольські селяни підняли повстання і більш як місяць чинили опір переважаючим силам окупантів.

1901 — У російській газеті «Церковные ведомости» оголошено про відлучення від православної церкви видатного письменника та громадського діяча Льва Толстого.

21.02

1918 — Наступом німецьких військ почалася одна з найбільш кровопролитних битв Першої світової війни — Верденська. Німці протягом лютого—червня захопили фортецю Верден і ряд фортів, але до серпня французи повернули втрачені позиції. За дев’ять місяців боїв у «верденській м’ясорубці» загинуло близько 600 тисяч німців і 358 тисяч французів.

1942 — У Києві в Бабиному Яру нацистами разом із десятками підпільників ОУН розстріляно українську поетесу, громадського і політичного діяча Олену Телігу.

22.03

1915 — Кайзерівська Німеччина оголосила про початок необмеженої підводної війни не лише проти військових, а й торгових суден усіх країн у водах, що знаходилися в зоні бойових дій. Вже 7 травня біля берегів Ірландії німецьким підводним човном було потоплено суперсучасний пароплав «Лузітанія» тоннажністю 32 тис. Загинуло більш як 1300 чоловік із 1959 тих, які перебували на борту.

23.02

1903 — Народився Юліус Фучик, автор написаної в катівнях гестапо книги «Репортаж із зашморгом на шиї». Страчений нацистами 8 вересня 1943 року. Відомий журналіст і громадський діяч був у міжвоєнній Чехо-Словаччині редактором ряду комуністичних видань; 1930 і 1934—1936 років — кореспондент органу КПЧС «Руде право» у СРСР.

24.02

1946 — на президентських виборах в Аргентині переміг генерал Хуан Домінго Перон. Курс його уряду на створення «Великої Аргентини» мав яскраво виражене антиамериканське й антибританське забарвлення. Перон, який став необмеженим диктатором, спирався на робітників. Провів націоналізацію промисловості і залізниць. Ідеологічно пероністська Хустісіалістська партія була близька до німецького націонал-соціалізму й італійського фашизму. У вересні 1955 року Перон у результаті військового перевороту був повалений і емігрував. 1973 року знову став президентом Аргентини. Помер 1974 року.