17—23 червня

17 червня

1696 — У містечку Вілянуві помер видатний польський король (із 1674 р.) і полководець Ян III Собеський. 1683 року він фактично врятував Європу від турецької навали, розгромивши під стінами Відня у союзі з австрійцями та волонтерами із Західної Європи османську армію.

1944 — Ісландія після проведення референдуму, за результатами якого була розірвана датсько-ісландська унія, проголошена республікою.

18 червня

1651 — Біля містечка Берестечко почалася грандіозна битва, що тривала три дні, у якій польська армія (70 тисяч воїнів і 200 тисяч обозної челяді) завдала найтяжчої поразки українській армії (60 тисяч козаків і 150 тисяч селян-повстанців). Зрада союзників українців — кримських татар, — які взяли в заручники гетьмана України Богдана Хмельницького, призвела до того, що в Білій Церкві було підписано невигідний для Української держави договір: межі її звузилися до Київського воєводства, а козацький реєстр зменшився до 20 тис. чоловік.

1939 — На могилі Тараса Григоровича Шевченка в Каневі відкрито грандіозний пам’ятник.

1979 — На радянсько-американській зустрічі на вищому рівні у Відні генеральний секретар ЦК КПРС Леонід Брежнєв і президент США Джиммі Картер підписали договір про обмеження стратегічних наступальних озброєнь (ОСО-2).

19 червня

1990 — Парламент ПАР прийняв рішення про скасування расової сегрегації в громадських місцях, запровадженої 1953 року.

20 червня

1597 — Біля узбережжя архіпелагу Нова Земля від цинги помер видатний голландський полярний дослідник Віллем Баренц. Його ім’ям назване Баренцове море.

21 червня

1621 — На Староместській площі Праги за наказом імператора Фердинанда II страчено 27 керівників й активних учасників повстання станів 1618—1620 років, які повалили владу Габсбургів і проголосили чеського короля Фрідріха Пфальцського. Події в Празькому Граді 23 травня 1618 року (Празька дефенестрація) стали прологом до початку першої загальноєвропейської війни — Тридцятирічної (1618—1648). Після поразки армії протестантів під Білою Горою 8 листопада 1620 року католицька реакція розгорнула кампанію найжорстокішого терору в Чехії та Моравії.

1897 — Народився видатний український учений, один із піонерів ракетобудування Юрій Кондратюк (Шаргей).

22 червня

1940 — У стані військової поразки, повного хаосу та безладдя у Франції уряд Анрі Петена підписав у Комп’єні (в тому ж салоні-вагоні, в якому було прийнято капітуляцію кайзерівської Німеччини в Першій світовій війні 1918 року) перемир’я з нацистською Німеччиною.

1941 — Нацистська Німеччина без оголошення війни напала на Радянський Союз.

23 червня

1888 — У Києві відбулося урочисте відкриття й освячення пам’ятника гетьману України Богдану Хмельницькому. Проект пам’ятника на прохання київської громадськості розробив відомий скульптор і графік Михайло Мікешин (автор монумента «Тисячоліття Росії» у новгородському Кремлі). Царський уряд дав дозвіл на спорудження пам’ятника лише 1870 року, після майже восьми років розмірковувань.

1917 — Українська Центральна Рада ухвалила Перший Універсал, що проголосив суверенітет і автономію України, але й підтвердив фатальну нерішучість її керівників: «Хай Україна буде вільною. Не отділяючись від усієї Росії, не розриваючи з державою Російською, хай народ український на своїй землі має право сам порядкувати своїм життям...».

1960 — Китайське партійне керівництво, очолюване Мао Цзедуном пішло на відкритий розрив із Радянським Союзом, відкинувши тезу, озвучену першим секретарем ЦК КПРС Микитою Хрущовим, «про мирне співіснування соціалістичної та капіталістичної систем». Ще 16 квітня у зв’язку з 90-річчям із дня народження Володимира Леніна в КНР з’явилася стаття «Хай живе ленінізм!», у якій різко критикувалася позиція СРСР і підкреслювалися відмінності в поглядах на шляхи просування до комунізму.