До такого висновку дійшла Колегія Рахункової палати, розглянувши звіт про результати аналізу формування і виконання у 2010-2011 роках державного замовлення.
За висновками Колегії, держзамовлення "ніяк і нічим не допомагає економіці" України для розв'язання найважливіших соціально-економічних проблем.
"Аналіз засвідчив, що з року в рік повторюється практика, коли постанова уряду про держзамовлення набирає чинності вже після використання коштів замовниками. Це свідчить про формальність інституту державного замовлення як такого і ставить на порядок денний питання про докорінний перегляд законодавчих засад його функціонування", - йдеться в повідомленні прес-служби РП.
У Рахунковій палаті зазначають, що Міністерство економічного розвитку і торгівлі (МЕРТ, очолює Андрій Клюєв, - ред.), яке координує держзамовлення, не забезпечує ефективної реалізації державної політики у цій сфері. Зокрема, відомство досі не виробило реальну стратегію розвитку держзамовлення, його критерії не переглядалися з 2005 року, а процес формування фактично зведено до узагальнення отриманих пропозицій.
"Мінекономрозвитку не складає середньострокового прогнозу потреби у фахівцях і робітничих кадрах на ринку праці, не здійснює моніторингу навчальних закладів, які готують спеціалістів за держзамовленням", - зазначають у РП.
У свою чергу, Міністерство освіти і науки, молоді та спорту (очолює Дмитро Табачник, - ред.), яке формує і виконує держзамовлення на підготовку спеціалістів, не забезпечує дотримання конституційних норм про безоплатне здобуття вищої освіти в Україні. Так, досі не відсутній механізм працевлаштування випускників вишів, крім того, міністерство не забезпечує дотримання законодавчих норм про співвідношення прийнятих на навчання за держзамовленням і за контрактами.
"Кількість студентів у закладах державної і комунальної власності за держзамовленням має становити не менше 51%, але в останні два роки цей показник за різними спеціальностями коливався в межах 38-49%, - йдеться у висновку Рахункової палати.
МОНмолодьспорт не розробив стандартів вищої освіти із урегулювання нормативів матеріально-технічного, фінансового та іншого забезпечення вищих навчальних закладів. Відсутність методики розрахунку вартості підготовки одного фахівця призводить до того, що вартість навчання за одним і тим же напрямом, але в різних вишах, кардинально відрізняється. Це дає змогу і міністерству й іншим відомствам необґрунтовано з року в рік збільшувати розрахунки щодо формування держзамовлення на освіту".