Сумний ювілей: У Німеччині відзначають 50-річчя зведення Берлінської стіни

Вночі в церкві біля меморіалу «Берлінської стіни», на території, де 50 років тому проходила «мертва зона», були зачитані прізвища та біографії німців, загиблих при спробі втекти на Захід. Всього, за офіційними даними, при спробі втекти з Східного Берліна за роки існування Берлінської стіни загинуло 136 осіб.

На 12 годину за місцевим часом запланована хвилина мовчання. Люди на всій території Німеччини вшанують пам'ять загиблих. У німецькій столиці на кілька хвилин буде призупинено рух громадського транспорту. До зведення Берлінської стіни кордон між західною і східною частиною міста був відкритим, надаючи громадянам НДР шанс на безперешкодний виїзд з країни. Між 1949 і 1961 роками цією можливістю скористалися понад два з половиною мільйони людей. Масові виїзди називали «голосуванням ногами», оскільки, емігруючи у ФРН, громадяни НДР висловлювалися проти існуючого соціалістичного режиму.

13 серпня 1961 війська блокували всі ділянки кордону між Східним і Західним Берліном і перекрили лінії метро, що перетинають його . Східний Берлін був обтягнутий колючим дротом, після чого почалося зведення стіни з бетонних блоків.

Керівництво соціалістичного табору прийняло рішення про зведення Берлінської стіни на тлі загострення конфлікту між двома військово-політичними блоками - НАТО та країнами Варшавського договору. Історики називають цю подію «другим народженням» НДР: повна герметизація від Заходу дозволила їй зосередити всі сили на ідеологічному компоненті і побудові «реально існуючого соціалізму».

Зведення стіни почалося вночі 13 серпня. Її загальна довжина склала 155 кілометрів, з них 45 кілометрів пролягало в межах міста, розділяючи іноді одну вулицю на дві частини. 155 кілометрів колючого дроту, бетонна стіна заввишки в 3,6 метра і 302 спостережні вежі зупинили масову еміграцію в ФРН. Проте спроби втеч тривали й надалі.

До 1989 року втеча на Захід, який вимагав тепер ретельної підготовки і був пов'язаний з ризиком для життя, вдавалася більш ніж п'яти тисячам осіб. З посиленням прикордонного контролю фантазія втікачів ставала дедалі витонченою: вони ховалися в спеціально вбудованих в автомобілях тайниках, музичних колонках, перетинали кордон на повітряних кулях і саморобних мотодельтопланах. Однією з відоміших втеч став масовий вихід у самостійно проритому тунелю довжиною в 140 метрів. За два вечори в 1964 році 57 людей дісталися по ньому території Західного Берліна.

Першою жертвою Берлінського муру стала жінка, яка вистрибнула 22 серпня 1961 з вікна східнонімецького будинку на інший бік вулиці на західній частині міста. Жінка розбилася на смерть. Через два дні, при спробі втечі, біля Берлінської стіни прозвучали перші смертельні постріли. Розслідування ведуться до цих пір.

Після відкриття кордону між Західним і Східним Берліном стіну в буквальному сенсі почали розбирати по шматках. Її уламки стали улюбленими сувеніром для туристів. А деякі любителі сучасної історії вивозили навіть цілі блоки.

Сьогодні ділянки стіни, що залишилися, є улюбленим місцем паломництва гостей міста. Бетонні блоки, які розділяли колись дві держави, вважаються історичними пам'ятками і знаходяться під охороною держави.