«Влада зосередилася переважно в руках Синоду, а точніше, деяких його учасників. Усе це дало спостерігачам підстави говорити про «переворот» в УПЦ, а самих «синодалів» порівняти з ҐКЧП», - констатує автор.
Крім того, ще одним цікавим результатом засідання Синоду стало те, що, в результаті відсторонення від влади в УПЦ митрополита Володимира, контроль над церквою взяли архієреї, фінансовані відомим бізнесменом, церковним меценатом В.Нусенкісом. А він на літньому Ювілейному Соборі УПЦ відкрито оголосив про те, що йде в опозицію до митрополита Володимира.
«Якщо вірити офіційним коментарям, які не забарилися після Синоду, предстоятель УПЦ повинен підкоритися рішенням Синоду. У крайньому разі він може записати свою «окрему думку». Він не може просто «скасувати» ці рішення. І в такому становищі митрополит Володимир залишатиметься доти, доки не буде «повною мірою здатний виконувати свої обов’язки». Хто визначить, чи здатен він їх виконувати і якою саме мірою? Усім відомо, що стан здоров’я предстоятеля не блискучий уже багато років. Чи означає це, що з посиланням на медичні висновки його в будь-який момент можна оголосити «недостатньо здоровим»?» - розмірковує автор.
Сама історія із цим Синодом змушує замислитися про таку можливість. Адже, згідно з інформацією секретаря митрополита Володимира, предстоятель УПЦ був готовий проводити Синод і чекав прибуття архієреїв до себе в лікарню. Чекав до самого вечора, поки йому не повідомили, що засідання вже відбулося, а його просто «не хотіли турбувати».
«Відсутність на засіданні Синоду митрополита Київського дала змогу вирішити важливу проблему: затвердити комісію з перегляду Статуту УПЦ - саме те питання, яке спричинило скандал на літньому Соборі. У результаті до цієї комісії увійшли й зайняли ключові позиції люди, досить далекі від ідеї автономії УПЦ. І це можна вважати маленькою, але досить важливою перемогою Московської патріархії та її найближчих союзників в українському Синоді. Адже якщо вирішити проблему Статуту УПЦ, привівши його «у відповідність до Статуту РПЦ», уже буде неважливо, хто стане (або навіть залишиться) митрополитом Київським - юридично залежність УПЦ від Московської патріархії буде закріплено, українське священноначалля змушене буде діяти в рамках Статуту. Цілком можливо навіть, що в усієї цієї історії із «синодальним переворотом» насправді всього лише одне підґрунтя - створити «потрібну» комісію з перегляду Статуту», - констатує автор.
Детальніше читайте в матеріалі Катерини Щоткіної «Через відсутність присутності» в свіжому номері «Дзеркала тижня. Україна». !zn