Лукашенко полює за опозиціонерами в інтернеті

Минулої суботи було затримано і заарештовано «за нецензурну лайку» на адресу міліціонерів Дмитра Нефьодова, одного з адміністраторів групи «Революція через соціальну мережу». Після арешту його ім'я зникло зі сторінки заснованої ним самим групи, хоча у в'язниці немає доступу в інтернет, відзначає газета.

«Цю «загадку» легко вирішити, - продовжує видання. - Сергій Павлюкевич, ще один інтернет-активіст, заарештований напередодні, а потім звільнений, розповів опозиційному виданню «Наша Нива», що агенти, які допитували його, почали вимагати в нього пароль до його сторінки «ВКонтакте». Незабаром владою було видалено дві створені ним популярні групи, «Марш мільйонів» і «За велику Білорусь», які закликали провести 15 липня масову маніфестацію з вимогою покласти кінець режиму Олександра Лукашенка і налічували 40 тис. і 120 тис. членів відповідно. Для порівняння: найпопулярніша пропрезидентська група у тій же мережі нараховує менше 3 тис. членів», - підкреслює кореспондент Фредерік Лавуа.

Минулої неділі на білорусько-польському кордоні було допитано засновника групи «Набрид нам цей Лукашенко» Івана Стасюка; його питали про його діяльність у соцмережах, про зв'язки з активістами з України, адже саме українського сценарію Помаранчевої революції найбільше боїться білоруський режим, який залізною рукою править країною вже 17 років, відзначає видання.

«Слід визнати, що у білорусів є цілком конкретні причини для невдоволення: країна переживає найгіршу у своїй недавній історії економічну кризу, - констатує газета. - На думку економістів, популістські рішення Олександра Лукашенка і його наполегливе небажання реформувати влаштовану за радянським зразком і неефективну білоруську економіку, яка досі на 80% контролюється державою, підштовхнули країну на край прірви. Поки президенту вдавалося перекладати провину за кризу на Росію, Захід і членів його власного уряду. Однак тепер, якщо гнів білорусів зрештою пробудиться, режим хоче гарантувати собі, що соціальні мережі не послужать каталізатором подій, як у Тунісі і Єгипті», - резюмує видання.