Про це в інтерв’ю «Дзеркалу тижня. Україна» розповів заступник директора Інституту геофізики НАН України Олександр Кендзера.
«На картах, створених для будівництва різних типів споруд, показано зони сейсмічної бальності. Зокрема столиця України м. Київ перебуває у 5-6-бальній зоні, а Закарпатська, Одеська області - у 8-бальній, Кримський півострів - у 8-, 9- і навіть 10-бальній», - повідомив учений.
«На жаль, парадокс полягає в тому, що на територіях із відносно низьким рівнем природної сейсмічної небезпеки, до яких належить Україна, більшість споруд проектують не сейсмостійкими, внаслідок чого вони не є захищеними від потенційно можливих сейсмічних впливів, тобто є сейсмічно уразливими», - сказав він.
О.Кендзера наголосив, що небезпека землетрусів в Україні існує. «До 70-х років минулого століття вважалося, що на материкових плитах не може бути сильних землетрусів, - тепер уже доведено, що це можливо. Так, у минулому столітті сильні землетруси виникали на платформах: Північно-Американській (на Канадському щиті) - М =6,8.; Північно-Африканській -М =7,1; Південно-Китайській -М =7,8; Туранській плиті (Туркменія) - М=7,0 -7,3 і ін.», - повідомив науковець.
При цьому землетруси в Україні фіксуються постійно. «Що стосується України, то практично по всій її території вже реалізувалася велика кількість землетрусів. У південній частині східних Карпат є сейсмічна зона Вранча, яка генерує сильні землетруси, котрі час від часу стрясають практично всю Україну. На нашій території є багато тектонічних розломів, які також можуть генерувати землетруси. Сейсмічна активність на території України проявляється й тепер. Так, 14 січня 2011 року стався невеликий землетрус (М = 3,9) поблизу м. Кривий Ріг», - наголосив О.Кендзера.
Детальніше читайте в матеріалі «У зоні сейсмічного ризику» у свіжому номері «Дзеркала тижня. Україна».