Президент Володимир Зеленський підписав закон про одноразове добровільне декларування фізичними особами належних їм активів і сплати одноразового збору в бюджет.

Про це йдеться на сайті Офісу президента.

Підписаний документ створює стимули для виведення з тіні прихованих від оподаткування доходів, і буде сприяти залученню в економіку України додаткових ресурсів.

Закон також визначає особливості проведення одноразового (спеціального) добровільного декларування активів фізичних осіб, яке буде проходити з 1 вересня 2021 року до 1 вересня 2022 року.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Податкова амністія: розблоковано підписання закону про звільнення від відповідальності за деякі порушення

Амністія не безкоштовна

Хоча для цього потрібно буде заплатити певну суму податку. Найменша ставка становить 2,5 відсотка - вона буде стосуватися тих, хто облігації внутрішньої державної позики (ОВДП). Трохи більше - 5 відсотків доведеться заплатити за майно або кошти, розміщені в Україні. Найвища ставка передбачена для власників активів за кордоном - 9 відсотків.

Хоча депутати передбачили можливість розстрочки сплати податку трьома рівними частинами, але за вищою ставкою - максимум 11,5 відсотка.

Деякі активи можна буде не декларувати, і вони будуть вважатися легальними. Це нерухомість - квартира площею до 120 квадратних метрів або будинок у 240 квадратних метрів, нежитлове приміщення в 60 квадратних метрів. Чи не декларувати дозволено один транспортний засіб вартістю до 2,25 мільйона гривень (якщо це не яхта, літак, вертоліт або автобус). А також інші активи, сумарна вартість яких не перевищує 400 000 гривен.

Адмінвідповідальність

Депутати також прийняли закон, що посилює адміністративну відповідальність за неподання декларацій або недекларування доходів. Для простих громадян пропонується штраф у розмірі від п'яти до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а для підприємців - від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Водночас закон звільняє від адміністративної та кримінальної відповідальності за ухилення від сплати податків в разі легалізації активів.

Однак за несплату податків загрожує штраф, позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю до трьох років та конфіскація майна. При цьому максимальний штраф може досягати 425 000 гривен.

Для олігархів і держслужбовців амністія не передбачена

Не зможуть легалізувати нинішні й ексдержслужбовці. За словами директора Інституту соціально-економічної трансформації Іллі Несходовський, під заборону амністії капіталу підпадають, наприклад, Рінат Ахметов, Петро Порошенко, Ігор Коломойський, Вадим Новінський, Сергій Льовочкін. "Це ж стосується і членів їх сімей", - пише DW.

Для кого це цікаво

Опитані DW вважають, що більшість власників тіньового капіталу все ж погодяться легалізуватися, бо світ рухається до прозорості й скористатися засобами невідомого походження дуже важко. "Можна мати гроші під матрацом в Україні та використовувати їх тут, але до певного моменту і сум. А для відкриття рахунку за межами країни потрібно підтвердити джерело отримання грошей. Раніше не було обміну інформацією між банками, але зараз ця ситуація змінюється", - відзначає видання.

Також аргументом для легалізації є і приєднання України до Міжнародної групи з протидії відмиванню брудних грошей (FATF).

Яка сума може вийти з тіні при амністії

Про точні суми говорити рано, проте, за словами глави фінансового комітету Верховної Ради Данила Гетманцева, амністія зможе вивести з тіні приблизно 20000000000 доларів, що принесе держбюджету до одного мільярда доларів. Водночас прем'єр-міністр України Денис Шмигаль менш оптимістичний і сподівається хоча б на мільярди в гривнях.

Автори закону також розраховують, що амністія дозволить хоча б частково детінізувати економіку, обсяги якої, за оцінками Мінекономіки, у 2019 році становили 29 відсотків від офіційного ВВП.

Раніше Зеленський підписав закон "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України щодо вдосконалення відповідальності за декларування недостовірної інформації та неподання суб'єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування".

"Закон удосконалює норми законодавства, якими вводиться кримінальна відповідальність за декларування недостовірної інформації та неподання декларації. Зокрема, документ відносить недостовірне декларування до кримінальних правопорушень, пов'язаних з корупцією, і підсилює відповідальність за вказані правопорушення", - повідомляє пресслужба президента.

Згідно з оновленими нормами, визнається умисним внесення завідомо недостовірних відомостей у декларації, якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму від 500 до 2 тисяч (за чинною редакцією - до 4 тисяч) прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Розмір штрафу за це встановлюється від 3 тисяч до 4 тисяч (за чинною редакцією - від 2,5 тисячі до 3 тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Також передбачається покарання у вигляді обмеження волі на строк до двох років.

Також повідомлялося, що рівень тіньової економіки в кризовому 2020 році склав 30% від обсягу офіційного валового внутрішнього продукту (ВВП) України, що на 3 пункти більше показника 2019 роки (27%), свідчать дані попереднього розрахунку Мінекономіки.