Про це у своїй статті для ZN.UA пише Андрій Єрмолаєв. За його словами, перекладання відповідальності за українську кризу на політичні еліти США та Росії слід розглядати як символічний крок.
"Криза має бути керована, швидкі рішення нікому не потрібні. З огляду на слабкість, розгубленість і страхи української політичної еліти (економічну залежність, корупційний компромат, низьку внутрішню легітимність), Україні дозволять грати в "заморожений конфлікт" у Донбасі ще мінімум рік-півтора. У цьому сенсі можливе зближення позицій США і РФ (Трамп-Путін) в українському питанні буде лише в рамках взаємних гарантій про недопущення ескалації конфлікту в Донбасі та підготовки порядку денного для справжньої "Ялти-2" на 2018 рік. ", - йдеться в статті.
Аналітик зазначає, що нова адміністрація США чекає змін у складі європейських еліт, пов'язаних з прийдешніми виборами в провідних європейських країнах. Європейська сторона повинна буде стати учасником дискусії про новий стратегічний компроміс.
"Умовно "третім" мають стати лідери Німеччини, Франції та Британії після політичних змін у 2017-му, а предмет переговорів - майбутнє європейського проекту і правила гри в трикутнику США-лідери Європи-Росія. Та є й "четвертий" учасник - Китай. Історична місія майбутнього стратегічного компромісу полягає в запровадженні нового світового порядку, в основі якого - багатополярність, розподілена відповідальність за сфери впливу, а наслідки - запуск реформ глобальних інститутів та "договірний глобальний капіталізм", так само прагматичний і навіть цинічний, як і сам образ геополітичної "Ялти"", - пише Єрмолаєв.
Автор підкреслює, що міф про стратегічний компроміс тільки між США та РФ ("велика угода" між Путіним і Трампом) вигідний лише тим, хто зацікавлений в ескалації війни в Україні та дестабілізації відносин між РФ і ЄС.
"Та "Ялта-2" з порядком денним майбутнього Європи розпочнеться як процес у 2018-му. І від подій в Україні залежатиме лише одне - чи зможе Україна повернути собі роль "євроазіатського мосту" ("хаба", "вузла", як завгодно), якщо ні - вона опиниться в зоні відповідальності Росії і муситиме пережити й нові регіональні трансформації (Закарпаття, Волинь, Слобожанщина - як мінімум)", - резюмує він.
Детальніше про проблему миру в Україні, перспективи нового світового порядку та загрози для української державності читайте в статті Андрія Єрмолаєва "Майбутнє мінливе. Бо - змінюване" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".