Закритість теми конституційних змін посилює суперечності в українському суспільстві - Льовочкін

При всій загальнонаціональній значущості, тема конституційних змін в Україні залишається закритою і непублічною, а ідея організації широкої суспільної дискусії та залучення експертів відкинута геть, пише засновник Інституту стратегічних досліджень "Нова Україна", доктор економічних наук, екс-глава адміністрації колишнього президента Віктора Януковича Сергій Льовочкін у своїй статті для DT.UA.

"Повністю ігнорується позиція місцевого самоврядування. На місцях нині довідуються про пропоновані новації зі ЗМІ або, в найкращому разі, з нечастих уривчастих лекцій представників "кола втаємничених". Із процесу випали навіть партії - учасниці коаліції. Судячи з реакції депутатів парламентських фракцій, вони поняття не мають, звідки взялися ті чи інші новації. Своє ставлення до реформаторських пропозицій парламентарії формують виключно виходячи з поточної політичної кон'юнктури", - йдеться в статті.

За словами Льовочкіна, сам зміст пропонованих змін вкрай уривчасто.

"У нашвидку ретушованому вигляді подаються поправки, спрямовані на розширення повноважень президента, посилення його впливу на місцеву владу й суди. Це намагаються піднести як конче необхідні й достатні зміни і для подальшого розвитку країни загалом, і для врегулювання конфлікту на Сході країни зокрема. Навколо Конституції знову зав'язався тугий вузол конфліктів і протиріч. Представники багатьох соціальних і політичних груп не знаходять відображення своїх інтересів. Кількість незадоволених збільшується, і політична конфліктність зростає. Урешті-решт, конституційна реформа замість стати ключовим механізмом стабілізації ситуації в країні і зняття протиріч у суспільстві, навпаки, їх тільки посилює", - зазначає автор.

На думку Льовочкіна, в Україні цілеспрямовано створюється привід для "закручування гайок" через очевидноу політичну кризу.

"Політики від влади не хочуть ділитися владою з громадянами. Вони не хочуть усвідомлювати, що провал реформи - це не крах чиєїсь адміністративної чи політичної кар'єри. Ця поразка для держави й суспільства. Цілком зрозуміло, що цим провалом відразу скористаються противники української демократії. Знову почнуться спекуляції навколо "неспроможності" української держави. Чи варто в цьому випадку нарікати на кризу довіри до України наших партнерів або очікувати позитивних для нас результатів референдуму в Нідерландах у квітні цього року?", - йдеться в статті.

Як раніше повідомляло ZN.UA, більшість населення (67%) вважає, що Конституцію необхідно змінювати, в тому числі 28% вважають це нагальним питанням, яке необхідно вирішувати негайно, а 39% вважають, що такі зміни потрібні, але не зараз, а тільки після стабілізації ситуації в країні. Лише кожен десятий опитаний не бачить необхідності в зміні Конституції, а близько чверті не сформувала певної думки, свідчить опитування.

Детальніше про тему реформування Конституції читайте у статті Сергія Льовочкіна "Конституційна реформа: новий Суспільний договір або перманентний конфлікт" у свіжому випуску тижневика "Дзеркало тижня. Україна".