Верховна Рада 299 голосами «за» ухвалила в цілому проєкт закону «Про медіа». Голоси за фракціями розподілилися наступним чином:
- «Слуга народу» – 195;
- «Європейська солідарність» – 18;
- «Батьківщина» – дев’ять;
- «Платформа за життя та мир» (колишня ОПЗЖ) – 15;
- «За майбутнє» – 11;
- «Голос» – 14;
- «Довіра» – 15;
- «Відновлення України» – 12
- Позафракційні – десять.
Із законопроєкту вилучили норми щодо виборчого законодавства. Документ також врегульовує статус телеканалу «Рада».
«Канал «Рада» стає державним, має забезпечувати трансляцію засідань парламенту, а у час воєнного стану і обмеження прямих трансляцій, канал викладає записи у день проведення пленарного засідання», - пише народний депутат Ярослав Железняк.
Журналісти Bihus.Info дізналися, що за контент державного телеканалу відповідає компанія «Кінокіт», пов’язана із родиною заступника керівника офісу президента України Кирила Тимошенка. Тільки створення контенту для телемарафону приносить компанії 10 млн гривень на місяць.
Врегулювання медіасфери є серед зобов’язань щодо кандидатства України у ЄС. Київ повинен подолати вплив корисливих інтересів через узгодження закону про ЗМІ з Директивою ЄС про аудіовізуальні медіапослуги та передавши повноваження незалежному регулятору ЗМІ.
Однак до змісту ухваленого законопроєкту є багато запитань. Які види медіа регулює закон «Про медіа»? Чому він став об’єктом критики дуже різних суспільних і професійних груп? Які його основні ризики? Чи є в ньому необхідні для демократичного розвитку сфери норми? Пояснює медіаюрист Інституту масової інформації Роман Головенко у матеріалі «Законопроєкт «Про медіа»: набір ризиків і можливостей».