У шестимісячний строк, до червня 2019 року, уряд має привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим законом та забезпечити відповідне приведення міністерствами та центральними органами виконавчої влади.
Новий закон покликаний забезпечити правові й організовані засади функціонування дипломатичної служби, її наповнення якісними кадрами, а також соціальний захист дипломатів і членів їхніх сімей.
Потреба у його прийняття виникла вже давно, оскільки українська дипслужба залишалася пострадянською. Із прийняттям закону "Про державну службу", який є складовою пакета європейських реформ і в якому врахована практика публічної служби країн ЄС, актуальність нового закону про дипслужбу зросла.
Нагадаємо, 5 квітня Верховна Рада прийняла закон "Про дипломатичну службу" у новій редакції. Президентський проект №7322 у другому читанні та в цілому підтримали 240 народних депутатів. Проте наприкінці квітня Петро Порошенко наклав вето на прийнятий закон.
Претензії президента стосувалися норми про обов'язкові консультації МЗС у Комітеті у закордонних справах перед призначенням послів України. Також президент був проти норми про повноваження Кабінету міністрів щодо визначення статусу, завдань та функцій спеціальних місій за кордоном.
7 червня Верховна Рада прийняла закон "Про дипломатичну службу" із пропозиціями президента. 15 червня президент підписав документ.
Докладніше про новий закон читайте у матеріалі Володимира Кравченка "Дипломатична служба України: версія 2018" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".