Про це інформує сайт Європарламенту, передає Гордон.
"Європейський парламент вшанував пам'ять жертв сталінізму, нацизму та інших тоталітарних і авторитарних режимів у резолюції, ухваленій у четвер 535 голосами "за", 66 – "проти". 52 - утрималися. Через 80 років після укладення нацистсько-радянського договору (так званого пакту Молотова – Ріббентропа) члени Європарламенту закликають до "загальної культури пам'яті" як способу підвищення стійкості європейців до сучасних загроз демократії", – сказано в повідомленні.
У Європарламенті вважають, що Євросоюз "несе особливу відповідальність за захист демократії, поваги прав людини і верховенства закону".
"Члени Європарламенту висловлюють заклопотаність зусиллями нинішнього російського керівництва по очищенню злочинів, скоєних радянським тоталітарним режимом, та розглядають їх як "небезпечний компонент інформаційної війни проти демократичної Європи". Вони також засуджують екстремістські та ксенофобські політичні сили та організації в Європі за спотворення історичних фактів і використання символіки і риторики тоталітарної пропаганди, включаючи расизм, антисемітизм і ненависть до сексуальних та інших меншин", – йдеться в повідомленні.
Європейський парламент закликав членів Євросоюзу "ефективно заборонити неофашистські та неонацистські угруповання і будь-які інші фонди або асоціації, які підносять і прославляють нацизм, фашизм або будь-яку іншу форму тоталітаризму".
Прийнято рішення оголосити Міжнародним днем героїв боротьби з тоталітаризмом 25 травня – дату, коли в 1948 році у Варшаві страчено учасника радянсько-польської війни, колишнього в'язня Освенцима Вітольда Пілецького.
16 квітня російська організація "Левада-центр" опублікувала результати соціологічного опитування, згідно з яким більше 70% росіян так чи інакше схвалюють роль Сталіна в історії.
Соціолог "Левада-центру" Каріна Піпія відзначала, що у динаміці останніх десятиліть ставлення росіян до Сталіна є три періоди домінування різних оцінок: негативне сприйняття (2001-2006 роки), байдужість (2008-2012 роки) і позитивні оцінки (з 2014 року).
Депутати Європейського парламенту готові й надалі підтримувати Україну і закликають українську владу до продовження проєвропейських реформ. Така заява пролунала під час офіційного візиту віце-прем'єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Дмитра Кулеби до Брюсселю.
Під час зустрічі євродепутати розповіли про результати візиту своєї місії зі спостереження за виборами в Україні, поцікавилися намірами новопризначеного уряду, перспективою продовження низки реформ, зокрема, медичної і реформи децентралізації, та подальшими кроками країни на євроінтеграційному шляху.