Ягланд блокував ініціативу України компенсувати внески Росії у ПАРЄ – Кулеба

У вересні 2018 року Україна добровільно внесла до бюджету Парламентської асамблеї Ради Європи 400 тисяч євро задля погашення частини боргу Росії, і закликала інші країни наслідувати її приклад, але генеральний секретар Ради Європи Турбйорн Ягланд виступив проти ініціативи.

"Це була цілеспрямована політика нинішнього генерального секретаря Ради Європи Турбйорна Ягланда - блокувати будь-які ініціативи, пов'язані з компенсацією, бажанням або намірами інших країн повторити, наслідувати кроки України (Україна добровільно заплатила 400 тисяч євро замість 316 - ред.)", - повідомив в інтерв'ю "Цензор.Нет" постійний представник України в РЄ Дмитро Кулеба.

За словами дипломата, позиція Ягладна полягала в наступному: питання не в компенсації різниці, а в тому, що держава-член повинна заплатити свій внесок, і ПАРЄ повинна отримати ці гроші саме від Росії.

Росія втратила право голосу в ПАРЄ після анексії українського Криму й агресії в Донбасі. Згодом РФ відмовилася брати участь у засіданнях Асамблеї та сплачувати членські внески. З 2017 року у РФ накопичилася заборгованість у розмірі близько 70 млн євро. Зокрема, дефіцитом бюджету лобісти пояснювали необхідність повернення Росії у ПАРЄ в обхід санкцій.

"І, звичайно, коли генеральний секретар зайняв таку жорстку позицію, то навіть ті країни, які розмірковували над таким кроком, згорнули свої наміри, і ситуація розвивалася за іншим сценарієм", - пояснив дипломат.

Постпред додав, що своїм кроком Україна продемонструвала, що готова не лише вимагати, але й підтримати ПАРЄ. І продовжить надалі дотримуватися власних зобов'язань і платити свої членські внески.

"Ми повинні дотримуватися своїх юридичних зобов'язань, платити ті гроші, які ми повинні платити. Але аукціон щедрості закінчився, я не бачу для нього більше жодних підстав. Тому тепер я б хотів від Ради Європи брати більше, ніж їй давати. У широкому сенсі, не тільки у фінансовому, а й у політичному", - додав він.

Нагадаємо, у ніч на 25 червня ПАРЄ зняла санкції з делегації Росії без будь-яких додаткових умов. Наступного дня ПАРЄ відновила права російської делегації у повному обсязі.

При цьому РФ не виконала жодної умови для повернення до організації. Не деокупувала українські Крим і Донбас, не звільнила українських політв'язнів і військовополонених моряків.

1 липня комітет Верховної Ради у закордонних справах порекомендував парламенту призупинити участь постійної делегації у роботі Парламентської асамблеї Ради Європи до отримання висновків Венеціанської комісії.

Також українська та грузинська делегації оскаржили рішення про повернення РФ до ПАРЄ, а делегація України відмовилася від участі в роботі ПАРЄ і попросила Верховну Раду терміново розглянути це питання. Депутати поставили перед президентом Володимиром Зеленським і МЗС питання про доцільність участі в інших органах Ради Європи.

Польща, Литва, Латвія, Естонія, Україна, Словаччина, Грузія, Швеція та голова делегації Великої Британії планують підготувати спільну резолюцію в ПАРЄ проти повернення делегації Росії.

Докладніше про проблеми ПАРЄ після відновлення статусу РФ читайте у матеріалі Володимира Кравченка "Яка Рада, така й порада" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".