Всі українці внутрішньо хочуть змінитися - і ті, хто голосував за Порошенка, і ті, хто голосував за Зеленського. Багатьох виборців Порошенка можна назвати активною фракцією суспільства. Багато їх стояли на Майданах, пішли на війну. І не важливо, що 24% - це так мало, а 73% - це так багато. Не маючи підтримки активних громадян або ж - ще гірше - маючи їхню протидію, не збудуєш ні державу у смартфоні, ні, тим більше, державу у мирі та спокої.
Про це у своїй статті для DT.UA пише Олександр Щерба, Надзвичайний і Повноважний Посол України в Австрії. На його думку, на місці Зеленського потрібно заспокоїти відчай цих людей і дати їм те, що вони бачили в Порошенку: впевненість, що катастрофа, реванш не трапиться.
"Це насправді не так важко. Просто треба мати великодушність переможця, знайти правильний тон, правильні слова, залишити в минулому виборчу гарячку, а головне - чесно цього хотіти, - зазначає дипломат. - Ну, а на місці 24% я б замислився: що робитиму наступних п'ять років? Опущу руки? Знову й знову подаватимуся на грін карту? Поселюся у Фейсбуці? Щось ненормальне коїться з нашими пріоритетами, коли петиція за відставку Зеленського упродовж лічених годин збирає голоси, а петиція за визнання Голодомору геноцидом лише в останню годину, зі скрипом, після підключення всіх авторитетів нації, перетинає фінішну пряму".
Детальніше про виклики перед новим президентом читайте у статті Олександра Щерби "Нотатки на полях (чергового) апокаліпсису" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".