"Вихід "фронтовиків" із коаліції має суто шкурний мотив" — Гриценко

Поділитися
Однак юридичні підстави для розпуску парламенту все одно є.

Вихід фракції "Народного фронту" із коаліції в парламенті має суту корисливий інтерес, аби новообраний президент Володимир Зеленський не зміг розпустити парламент, заявив лідер "Громадянської позиції" Анатолій Гриценко.

"Вихід "фронтовиків" Яценюка з коаліції - щось має спільне з державницькою позицією чи інтересами людей і країни? Не має. Мотив суто шкурний - протриматися подовше в депутатських і урядових кріслах. Коаліції не існує вже три роки, але "фронтовиків" те не тривожило, бо влаштовувало. Чому зараз? Теж ясно: аби Зеленського позбавити права розпустити недієздатну Раду", - написав Гриценко в Facebook.

При цьому він додав, що такий крок може бути даремним, адже юридичні підстави для розпуску парламенту все одно є.

"Вони давно були й нікуди не поділися. Захоче Зеленський - розпустить Раду хоч у понеділок, одразу після інавгурації", - додав політик.

У п'ятницю голова Верховної Ради Андрій Парубій на ранковому пленарному засіданні парламенту оголосив про припинення діяльності парламентської коаліції "Європейська Україна" і виході з неї депутатської фракції політичної партії "Народний фронт". Також Андрій Парубій закликав народних депутатів розпочати консультації щодо створення нової коаліції в парламенті.

У фракції "Самопоміч" заявили, що не збираєються брати участь у формуванні нової коаліції в парламенті. У свою чергу лідер фракції Олег Ляшко заявив, що його партія готова до обговорення в участі у нової парламентської коаліції на її умовах.

Згідно з законодавством, після оголошення про відсутність коаліції фракції могли протягом 30 днів домовитися про створення нової і тільки в разі, якщо вона не була створена, президент мав право оголосити про розпуск парламенту і призначити дострокові вибори. Проте заступник головного редактора DT.UA Сергій Рахманін звертає увагу на те, що після вилучення з закону про регламент Верховної Ради норм про правила формування коаліції, вони так і залишилися неврегульованими.

"Старі правила створення та функціонування коаліції скасовані, нові - не написані. А, згідно з українським реаліям, все, що не відрегульовано, - вразливе", - констатує автор.

Згідно з Конституцією, президент не може розпускати парламент протягом останніх шксти місяців строку повноважень Верховної Ради. Повноваження чинного складу Верховної Ради припиняються у день відкриття засідань наступного скликання. Чергові вибори повинні відбутися в Україні 27 жовтня 2019 року. Точну дату першого засідання Верховної Ради наступного скликання визначити неможливо, однак, згідно з календарним планом виборів воно може відбутися до середини грудня.

Відповідно до іншої точки зору, оскільки Верховна Рада обирається на 5 років, повноваження депутатів завершуються через 5 років після прийняття ними присяги, тобто 27 листопада 2019 року. Таким чином, існують різночитання з приводу кінцевої дати видання президентом указу про розпуск парламенту – або до 28 травня 2019 року, або до середини червня 2019 року.

Детальніше про можливості дострокового розпуску Ради читайте у статті Сергія Рахманіна "Дострокові парламентські вибори – міфи і реалії" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".

Поділитися
Підготував/ла Ирина Знась
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі